Аналіз твору Свіфта «Мандри Гулівера»

У творі «Мандри Гулівера» письменник вдало висміює тогочасну Англію. Сатирично описує звичаї, монархів та устої англійського суспільства. Висміює вправно, через використовування алегоричних образів повісті. Також, всі людські вади піддаються критиці в сатиричній манері. З Бристоля на бризі «Антилопа» Гулівер відпливає в якості корабельного лікаря на зустріч пригодам. Гра долі привела героя до казкових країн – Ліліпутия та Бробдингем. Місцеві мешканці дуже здивували Гулівера своїми повсякденними звичками та способами життя.

Особливості

мандр Гулівера

Головними об’єктами у творі Свіфта є не сам Гулівер, як може здатися на перший погляд, а казкові країни Ліліпутия та Бробдингем. Побут людей, автор описав майже таким, який був в Англії. В обох державах, були бідні й багаті, розумні та дурні, чесні та підлі. Посеред них Гулівер був якоюсь примарою, його не сприймали реально, бо жителі країн ніколи не бачили інших людей, а значить думали, що єдині в цілому світі. В Ліліпутії є головний правитель – імператор, який дуже пихатий та надмінний.

Коли письменник написав свій твір, тогочасні читачі відразу знайшли спільні риси з Англією – її

порядками, чиновниками, королем та вченими. «Мандри Гулівера» перечитували по декілька разів і кожен раз, читачам відкривались нові аспекти та риси героїв. Досить пригадати, як в Ліліпутії, чиновники отримували призначення – через хабарі та підлабузництво. Так і Англія гинула в тенетах хабарництва, обману та підлості. Талановитій людині, практично не можна було отримати пристойну роботу, бо ці посади зайняті бездарними пристосованцями.

На відміну від Ліліпутії в Бробдингемі, був мудрий король, який пікся про добробут своїх підданих. Там зовсім не було самодурів та ледацюг, а все жителі чесні й роботящі. Таким чином, Свіфт хотів показати, що від правителя та чиновників залежить весь народ – якщо вони мудрі, то й люди будуть багатими та сильними. А якщо жителями правять пихаті та підлі дурні, то й народ буде жити бідно й нещасно.