Аналіз твору «Світязь» Адама Міцкевича

Романтична балада «Світязь» цілком побудована на описах та легендах слов’янської історії. У творі значне місце займають описи місцевих пейзажів та колоритів. Автор дуже майстерно передав сукупність деталей, які дозволяють читачу відтворити думками національні та географічні особливості побуту тих часів. В баладі всюди проскочують реальні назви українських історичних місць – озеро Світязь, руїни стародавніх замків, невеликі села Царини, Рута та Щорси. Всі назви реальні, до сих пір знаходяться на території Булорусії та України.

Життєвий

побут характерний для волинської області. Автор детально змалював барви жіночого та чоловічого одягу, прикрас, посуду, домівок. В баладі велике значення приділяється людським принципам гідності, патріотизму та самовідданості заради спільної користі. Міцкевич літературно дослідив те, що українці мають глибоке коріння та могутню історію предків.

Легенда Світязя

За основу балади взята історична легенда, як вороги напали на рідне озеро. Вороже військо напало зненацька – навіть нікому було боронитись. Князь з вірною дружиною виступив на допомогу, старовинному товаришу і сусіду, також князю. На

місцині були тільки сиві діди, жінки та малі діти. На віче вони не захотіли добровільно здатися в полон ворогу, все життя терпіти кривду та знущання. У великому розпачі жителі вирішили загинути, по черзі заходили в воду та топилися. Особливої поваги заслужує подвиг княгині, яка своїм прикладом показала стійкість та сміливість перед ворогами. Селяни знали, що їхнє озеро подарує їм безсмертя та легку смерть. Після того, як люди потопилися, на озері почали з’являтися неймовірної красі квіти, які майже зразу в’яли. До сих пір місцеві жителі пам’ятають про героїчний подвиг предків, на який вони пішли заради збереження честі та гідності.

Своєю баладою Міцкевич хотів показати, як український народ здатен до самопожертви та героїзму, заради збереження волі, незалежності та патріотизму. Міцкевич показав, що служіння Батьківщині є найвищою цінністю любої порядної людини.