Аналіз вірша Євгена Плужника «Для вас, історики майбутні…»
Автор: Євген Павлович Плужник
Рік написання: 1926
Тема: Роздуми автора про швидкоплинність людського життя, про яке ніколи не напишуть в своїх дослідженнях історики. Для них кожна людина – всього лише маленька частина світової історії, яку не потрібно згадувати в літописах. Їх не цікавить, скільки важких випробувань їй довелося пройти, якщо вона не вчинила жодного великого подвигу.
Ідея: Засудження істориків, які пишуть про жахливі події, не замислюючись про те, наскільки страшними вони стали для простих людей. Їм не важко написати
Основна думка: Життя людини схоже на чутливу плоть з сотнею шрамів, залишених війнами та іншими жахливими подіями. Історичні літописи не можуть передати весь той біль, що відчув у темні часи простий народ. Це під силу тільки письменникам.
Вірш Євгена Плужника емоційно насичений і яскравий завдяки використаним автором художнім засобам. Вся палітра почуттів передається за допомогою метафор, епітетів, риторичних окликів і звернень, інверсії.
Життя людини нічого не означає для більшості істориків. Вони бачать у війнах і революціях тільки цікавий матеріал,
Коли одна зі сторін перемагає в довгій боротьбі, про цю подію буде написано як про радісну і веселу. Історик вкаже, скільки людей загинуло під час кровопролитної війни, скільки вижило, чого домігся переможець і що втратив той, хто програв, але для нього, як і для читача його досліджень, вся ця інформація залишиться тільки переліком чисел і фактів – сухих і нічого не значущих. Ліричний герой сприймає великі історичні події по-іншому. Через нього автор волає до нащадків, просить їх не забувати про кров, яку проливав простий народ – для нього перемога нічого не значила з самого початку, він хотів спокійно жити своїм життям, але навіть це право у багатьох було відібрано охочими до вигоди багатіїв.
Аналіз вірша Євгена Плужника «Для вас, історики майбутні…»