Home ⇒ 💗Васильченко Степан ⇒ Атмосфера в українській родині (за оповіданнями Васильченка «Свекор» і «Басурмен»)



Атмосфера в українській родині (за оповіданнями Васильченка «Свекор» і «Басурмен»)

І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: «Народ, на мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів...». Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору («Свекор»), змалював життєві комічні

ситуації («Басурмен»).

Оповідання «Свекор» знайомить нас з малим Васильком, який «завжди викликав усмішку в дорослих» через його сердите «старування». У сім’ї вже звиклися з цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми неначе потрапляємо у лагідно-мудру атмосферу родини, сповнену і піклування, і любові, і незлого кепкування над Васильковою «старечою» розсудливістю. Батьки розуміють, що осудом та гриманням тут не зарадиш, тому жартівливими хитрощами доводять «свекра» до розуміння та признання через сльози: «Я ма-а-лий ще!»

Не можна без сміху читати оповідання «Басурмен». І хоч

описано у ньому незначний епізод сварки малого Семена із заклопотаною матір’ю, але стільки лагідного гумору, родинного тепла і народної мудрості в кожному рядку! Ми розуміємо, що мати, хоч і лається на «басурмена» (бо той не хоче молитися), але серцем намагається дати йому розуму. Вона залякує пеклом сина, цю «хрещену тварюку», і тут же «лагідним, тихим голосом» застерігає свою дитину від пекельних мук і стає зрозумілим, що і материні сердиті слова, і лупцювання за цигарку, і виганяння з хати «до баоурменів» — це все викликано хвилюванням за рідного сина, за його душу, його майбутнє. Тому щасливим сподіванням озиваються у нашому серці «могучі дрібні передзвони радісного нового паламаря», яким стає у власній уяві бешкетник Семен.

І ми розуміємо, що Степан Васильченко — дійсно майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Але водночас його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака його творів — бути гранично правдивими до життя.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Образ україни в поезіях стуса.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Скорочено «Місто» Валер’яна Підмогильного Перша частина Степан зі своїми односельцями Левком та Надією приплив до Києва на кораблі по Дніпру для того щоб отримати освіту. Надія була дуже балакуча і заприятелювала зі Степаном. Степан по рекомендації свого дядька мав зупинитись у одного крамаря. Але зустріли його дуже холодно і запропонували жити в столярній майстерні разом з коровами. Хлопець жив...
  2. Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами....
  3. Степан Васильченко. Доповідь про письменника Степан Васильович Панасенко (справжнє прізвище письменника) народився 27 грудня 1878 р. у м. Ічні на Чернігівщині в селянській родині. 1895 р. він вступив до Коростишівської семінарії, після закінчення якої вчителював на Київщині й Полтавщині....
  4. У чому трагізм життя Степана (За драмою Лесі Українки «Бояриня») Життя Степана, героя драми «Бояриня», не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан — не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу....
  5. Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка «Талант») В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX — початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника....
  6. Образи з твору «Місто» Підмогильного Степан Радченко – талановитий селянин, який приїхав до Києва здобувати освіту. Головний герой – романтик, який любить своє рідне село та бажає повернутись назад с освітою. Він мріє, що зможе перебудувати старий уклад, та привнесе новаторські ідеї. Але після приїзду до міста, Степан захопився життям великого Києва. Поступово Степан починає руйнувати свої мрії по перебудові...
  7. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного «Місто» Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури....
  8. Чи підкорив Степан Радченко місто? Постать Степана Радченко у романі Валер’яна Підмогильного «Міст» досить неоднозначна та сповнена протиріч. Молодий хлопець,який вийшов із села, намагається підкорити місто та залишитися у ньому назавжди. Здавалося б, цілком природне бажання для амбітного хлопця, що прагне розвитку та кращого життя. Герой має багато позитивних рис, таких як рішучість, гострий розум, енергійність та прагнення до навчання....
  9. Жіноча доля як уособлення трагедiї рiдного краю у драмi Лесі Українки «Бояриня» Патрiотична драма «Бояриня» була написана Лесею Українкою в 1910 роцi. Поетеса дуже любила свою країну, свiй народ, її хвилювала доля рiдної України, яка перебувала пiд владою Росiї, не мала навiть власної державностi....
  10. Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь Шептало») Індивід… Особистість… Індивідуальність… Колись російський письменник М. Горький писав: «Людина — це звучить гордо». Так, якщо людина — принципова, має свої цінності, розуміється в чеснотах, обраною стежкою по безмежних просторах землі....
  11. Художня майстерність Васильченка у повісті «Талант» Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) — ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь — суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні....
  12. Твори з літератури для 6 класу Для чого потрібно вивчати твори усної народної творчості? На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів’я, загадки і пісні....
  13. Ідея матері в українській літературі XX століття: «Я (романтика)», «Мати» Хвильового, «Скорбна мати» Тичини, «Мати» Косинки, «Марія» Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання....
  14. Український твір роздум на морально-етичні та суспільні теми Право називатися людиною «Людина» – таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами....
  15. Різдво у моїй родині Різдво це найулюбленіше християнське свято моєї родини. В цей день, декілька тисячоліть тому, народився Ісус Христос. За новим календарем це свято відмічається 7 січня. Я вважаю що, Різдво Христове це родинне свято, тому що я звик святкувати його з батьками, родичами, бабусею і дідусем. Приготування до Різдва у мене вдома починаються завжди зранку. Мама займається...
  16. Моє рідне місто: Одеса Своїм рідним містом я давно вважаю Одесу – південну столицю нашої України. А скільки поетичних імен дали їй люблячі мешканці: величають її Південною Пальмірою, називають і Перлиною біля моря, а ще легендарною Столицею гумору! Вона дійсно єдина така у всьому в світі: пристрасна і жагуча, врівноважена і спокійна, жартівлива і гостинна, багатонаціональна і толерантна. Найголовнішою...
  17. Твори за поезіями Тараса Шевченка І на оновленій землі… (за поезіями Т. Шевченка) Сьогодні слава Тараса Шевченка росте з дня на день, а вдячність земляків стає безприкладною. Жоден народ не згадує своїх великих синів так сердечно, як українці Шевченка....
  18. Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки «Бояриня» Леся Українка — Лариса Петрівна Косач — взяла собі псевдонімом назву своєї багатостраждальної Батьківщини. Сучасники називали її «чи не єдиним чоловіком на всю соборну Україну». Вона мала могутній і різнобічний талант: перекладач, критик, публіцист, фольклорист....
  19. Оксана— символ приниженої, але нескореної України (за драмою Лесі Українки «Бояриня») Драматична поема «Бояриня» — один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Написана в 1910 році, вона вперше побачила світ у 1914 p., вже після смерті письменниці. Через чотири роки «Бояриня» вийшла окремою книгою, а згодом увійшла до 12-томного зібрання творів талановитого драматурга....
  20. Твір за драмою Лесі Українки “Бояриня” Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани (за драмою Лесі Українки «Бояриня») Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта,...


Атмосфера в українській родині (за оповіданнями Васильченка «Свекор» і «Басурмен»)

←
→