Біографія Лесі Українки

Видатна українська літературна діячка Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року у м. Новограді-Волинському. Справжнє ім’я поетеси Лариса Петрівна Косач, псевдонім вона використовувала за прикладом свого дядька Михайла Драгоманова.

Любов до літератури та вивченню мов з’явилася у малої Лесі ще в ранньому дитинстві, її мати – Олена Пчілка – українська письменниця та відома громадська діячка. У домі Косачів завжди кипіло світське життя, влаштовувалися літературні вечори, домашні концерти. Зростаючи в

оточенні освічених та творчих людей, талант Лесі Українки розкрився доволі швидко. Вже в дев’ять років вона починає писати вірші, грає на музичних інструментах. У 13 років у Львівському журналі «Зоря» вперше під псевдонімом Леся Українка були опубліковані два вірші: «Сафо» та «Конвалія».

В ранньому дитинстві Леся захворіла на туберкульоз, через що не могла відвідувати школу. Вихованням доньки займалася мати – сильна і вольова жінка. Батько Лесі наполягав на тому, аби запросити учителів з гімназії та Ольга Петрівна відмовилася – вона розробила власну систему навчання по якій і займалася

з донькою.

Важка хвороба прогресувала і у віці 12 років Лесі зробили операцію на руці, нажаль – невдалу. Батьки намагалися вилікувати доньку, возили її мало не по всьому світу: Кавказ, Італія, Єгипет, Швейцарія, Болгарія, Франція, Крим та Карпати. Багато подорожуючи, Леся черпала натхнення у нових образах, культурах, людях – все це мало великий вплив на її творчість.

Будучи далеко від Батьківщини, Леся Українка оспівувала образ України у своїх творах, образ вільної та незалежної держави. Не останню роль у формування патріотичних поглядів відіграла сім¢я поетеси. ЇЇ тітка, Олена Косач за участь у революційному русі перебувала у засланні, а дядько, прихильних ідеї незалежної України був змушений іммігрувати за кордон.

1893 році у Львові побачила світ перша збірка віршів «На крилах пісень», серед яких варто виділити вірш «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь»), де виражені всі сумні думки про ті негаразди, з якими довелося зіткнутися юній поетесі. Лунає заклик не здаватися та з оптимізмом дивитися у майбутнє.

Особиста життєва драма – смерть коханого Сергія Мержинського – знайшла відображення у драматичній поемі «Одержима», яка була написана 1901 році. Ця втрата негативно позначилася на її здоров’ї.  Письменниця їде на Буковину, де черпає натхнення у фольклорних образах того краю.

Останні роки поетеса жила в Грузії. Хвороба невблаганно прогресувала. Але це не завадило їй написати  один з найвідоміших творів. Тема трагічного кохання знайшла своє відображення в драматичному творі «Лісова пісня». Історія русалоньки – Мавки, яка закохалася в простого хлопця, заради якого вона залишила власний дім. Цей твір Леся Українка написала за десять днів, та він настільки сподобався її прихильникам, що вже кілька десятків років не сходить з театральних афіш багатьох театрів.

Останні дні свого життя Леся Українка провела в місті Сурамі, Грузія, де і померла. Тіло її перевезли до Києва та поховали на Байковому кладовищі.