Твір-роздум
Батьківщина, любов до неї, відчуття патріотизму. Ці поняття наповнюються для мене сенсом не у зв’язку з безбережжям наших степів, красою гір, синявою річок і морів, не у зв’язку з ідилічною красою рідної природи.
Твір-роздум
Батьківщина, любов до неї, відчуття патріотизму. Ці поняття наповнюються для мене сенсом не у зв’язку з безбережжям наших степів, красою гір, синявою річок і морів, не у зв’язку з ідилічною красою рідної природи.
(пісні Марусі Чурай)
Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано.
У тлумачному словнику є таке визначення слова «ледар»:
«Людина, яка не любить працювати; ледачий. Уживається як лайливе слово».
Тобто практично всім людям зрозуміло, що не дуже добре ухилятися від роботи, соромно нічого не робити, якщо навколо тебе всі трудяться, і непривабливо підводити інших, якщо вони розраховують на твою допомогу, а ти її не надаєш.
На підвіконнях нашої школи стоять квіти. Батьки придбали або виростили їх власноруч і принесли влітку, перед святом 1 вересня. Але через тиждень частина горщиків була забруднена: в них з’явилися папірці, жуйки, листки були обірвані, зламані, квіточки валялися на підлозі.
Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії — минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох, її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію.
«Берегинею» називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого — відому слов’янську богиню життя і радості.
Наші давні предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Що це таке? Берегиня, обереги — це давні добрі символи.
Хочу розповісти про одну подію, яка залишила глибокий слід в моїй душі і змучила визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися.
Є в мене знайома дівчина, Оленка. Ми з нею товаришуємо змалку, тим паче, що живемо в одному будинку, навчаємося в одній школі.
У травні природа своїм пишним розквітом сповіщає нам, що вже недовго залишилося чекати літа.
О цій порі особливо яскраво зеленіють рослини, одягають ошатне біло-рожеве вбрання фруктові дерева, розкриваючи свої обійми сонячним променям.
Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття!
Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу і чорної їй зради, вікової героїчної боротьби за щастя, рівноправ’я, незалежність.