(за казками Г.К.Андерсена)
Письменник Г. К. Андерсен затверджував, що казки — «блискуче, краще в світі золото, те золото, що блищить вогником в дитячих очках, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків»; письменник з чарівним зором, під поглядом якого найпрозаїчніші речі перетворюються на казку: олов’яний солдатик, уламок пляшки, уламок штопальної голки, комірець, срібна монета, м’яч, ножиці і багато що інше.
(за казкою Г. К. Андерсена «Снігова королева»)
Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя.
(За казкою Г. Х. Андерсена «Снігова королева»)
Казка про Снігову королеву — моя улюблена казка Г. К. Андерсена. Я читала її багато разів, і кожного разу пригоди маленької Герди примушували хвилюватися.
(За казкою Г. Х. Андерсена «Снігова королева»)
У казці Г. К. Андерсена Снігова королева — велична й могутня. Вона може засипати світ снігом, заморозити усе навколо, але найстрашніше — зробити серце людини крижаним і жорстоким.
Ганс Християн Андерсен справедливо вважається «королем казки». Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою,