Цілющі джерела нашої духовності

Вже відійшли у небуття роки, століття, коли намагалися знищити українську культуру, коли традиції передавалися пошепки, коли комуністичні ідеологи намагалися всіх зробити атеїстами, богопоклонниками партії. Зараз упевненим кроком наближається Україні до європейських цінностей, коли ти не лише поважаєш, любиш свою мову, землю, релігію, а коли толерантно ставишся до інших людей з іншою мовою та релігією, коли ти почуваєшся вільним у своїй країні.

Повага до інших починається до поваги до себе. Дивно, що особливо братні сусіди все ще хочуть

навчити нас жити, думати та реформувати. Це навіть не свекруха заходить до невістки на кухню, а вдирається малознайомий сусід і починає на свій власний розсуд переставляти меблі чи перекладати речі. На жаль, багато хто ще озирається винувато, коли його повчають, іноді навіть місце своє віддають. Все ж таки психологія раба, яка закладалась в голови дідам, не вивітрилася у правнуків, принаймні деяких.

Неначе намагаємось оцінити, ідентифікувати самі себе, обговорюємо ментальні риси: із замилуванням – безстрашність, сміливість та готовність до самопожертви; з іронією -кумівство; з гіркотою – трьох гетьманів

на двох українців. Однак, мабуть, це – неминучий та важливий етап реконструкції умів та душ.

Припадуть українці до невмирущих цілющих джерел духовності – хтось поспіхом та різко, хтось обережно та не поспішаючи, а хтось похапцем – неважливо, та вберуть нарешті своє власне гідне «Я», самоповагу, бажання знати історію багатостраждалого народу. Сподіваюсь, що саме тоді піднімуться останні з колін, хто думав, що це звичайне положення тіла, та побачить справжню красу оточуючого світу, вперше по-справжньому почне дихати вільно, озирнеться та й почне жити, прямо дивлячись перед собою, не боячись зайвий раз підняти голову догори – хто там що сказав..?


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(6 votes, average: 3,00 out of 5)


Цілющі джерела нашої духовності