Дек
01

Дихання осені

admin

Твір-опис

Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодне дихання осені.

Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапує дрібний докучливий дощ.

Немов про щось задумавшись, стоїть сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного убрання і відкриють свої гілки холодним дощам і завірюхам. Поволі кружляється в повітрі кленовий листок. Старий

дуб сумно поскрипує на галявині, неначе задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувалися в ряд стрункі опеньки. Тут їх видимо-невидимо, і всі так і просяться в корзину.

Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око.

Високо в небі роблять прощальний круг зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курликають, нагадуючи востаннє, що прийшла осінь.

У таку хвилину до нас в душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про сенс життя і своє призначення на цій дивовижній землі.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: