Авг
04

Тодось Осьмачка. Доповідь про письменника

admin

Феодосiй Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцiвцi тодішнього Черкаського повiту Київської губернiї в родинi селянина. Після закiнчення мiсцевої школи працював писарем, 1915 р. екстерном склав iспит при Київський 1-й гiмназiї на звання земського вчителя. 1916 р. Т. Осьмачка був мобiлiзований до армiї, але захворiв i невдовзi пiсля Лютневої революцiї був звiльнений, повернувся додому, де вчителював, брав активну участь у дiяльностi мiсцевої «Просвiти» та певний час служив у куренi «Чорних запорожцiв» армiї УНР.

Восени 1921 р. Т. Осьмачка вступив до Київського iнституту народної освiти. Через рiк вiн одружився зi студенткою медiнституту Лесею Трохимен-ко, але сiмейне життя у нього не склалося через складний характер поета та матерiальну скруту. Т. Осьмачцi довелося залишити навчання i влаштуватися вчителем у Києвi. Як поет Т. Осьмачка належав до лiтературної групи «Ланка» (з 1926 р. — МАРС (Майстерня Революцiйного Слова), до якої з-помiж iнших входили В. Пiдмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович i Г. Косинка, з яким у Т. Осьмачки склалися особливо дружнi стосунки.

На початку 1930-х рр. поет виїхав працювати на Кубань. Потiм працював у селi бiля тодiшнього прикордоння, прагнучи виїхати з СРСР. Пiзнiше Т. Осьмачка зробив небачений у Радянському Союзi крок — вiн 1932 р. прибув до Харкова, де подав офiцiйну заяву на дозвіл виїхати за кордон, що пояснював своєю незгодою iз нацiональною полiтикою радянської влади та неможливiстю вiльно творити. 5 лютого 1933 р. поета заарештували, але, зважаючи на нервову хворобу, вiдпустили. У квiтнi цього ж року в Києвi вiн подав ще одну заяву до нiмецького консульства з проханням допомогти виїхати до Німеччини. Його знову заарештували i запроторили до психіатричної лiкарнi, але згодом випустили. Вiн ще кiлька разiв потрапляв до психіатричної лiкарнi протягом 1930-х рр., жив деякий час у Ленiнградi, де знову зробив невдалу спробу сісти на пароплав, що йшов до Фiнляндiї. Ймовiрно, що вiд арешту та знищення Т. Осьмачку рятував паспорт, виданий ленiнградською психіатричною лiкарнею, який дозволяв йому час вiд часу бувати на волi.

Початок вiйни та окупацiю нiмцями Києва поет застав у Кирилiвськiй психіатричнiй лiкарнi. Проживши зиму 1941—1942 рр. у рiднi на Черкащині, вiн у квiтнi 1942 р. переїхав до Львова. Пiд кiнець 1944 р. Т. Осьмачка був змушений емiгрувати на Захiд. Спочатку були табори для перемiщених осіб («Дi-Пi») в повоєннiй Нiмеччинi, де вiн брав доволi активну участь у дiяльностi МУРу (Мистецького Українського Руху).

Перебування по в’язницях та психіатричних лiкарнях далося взнаки, бо Т. Осьмачцi скрiзь увижалися агенти КДБ, вiн був хворий на манiю переслiдування, тому раптово мiняв мiсце проживання, цураючись знайомств i людських контактiв. 1948 р. Т. Осьмачка переїхав до США, пізніше жив у Канадi та знову в США. У лютому 1961 р. поет несподiвано вилетiв до Іспанiї, вiдвiдав Париж i Мюнхен, де пiсля iнсульту знов опинився в лiкарнi. Як громадянина США його спецiальним вiйськовим лiтаком вiдправили до Америки. Помер Т. Осьмачка 7 вересня 1962 р. в психіатричній лiкарнi пiд Нью-Йорком.

Творчість Осьмачки позначена впливом поетики символiзму та експресiонiзму. Перша друкована збiрка Т. Осьмачки «Круча» вийшла 1922 р. У нiй поет спробував творчо осмислити нещодавнi подiї громадянської вiйни та голоду 1921 р. Друга збiрка «Скiфськi вогнi» побачила свiт 1925 р., провiдними мотивами її стали пошук правди та палкий бiль за долю народу, вiра в його незнищенність; в основу лягли мiфологiчнi мотиви та поетика символiзму. 1929 р. вийшла третя збiрка поета — «Клекiт», де помiж хаотичних образiв домiнували апокаліптичні вiзiї передчуття поетом майбутньої трагедiї українського села. Поетичний доробок Т. Осьмачки 1920-х рр. критика вважає найяскравiшим виявом в українськiй лiтературi експресiонiзму.

Пiсля поневiрянь 1930-х рр. наступна збiрка поезiй «Сучасникам» побачила свiт лише у Львовi 1943 р. Символiка в пiзнiх поезiях Т. Осьмачки стає спокiйнiшою, набуває рис неоромантизму, в них вiдчувається нерозривна єднiсть поета з українською традицiєю, народною поезiєю та мiфотворчiстю. Вже в США 1953 р. вийшла поетична збiрка «Китицi часу», а наступного року з’явилася велика книга вибраних поезiй «Із-пiд свiту» (1954).

У рамках Українського Мистецького Руху Т. Осьмачка видав вiршований роман «Поет» (1947) та прозову повiсть «Старший боярин» (1946). У цьому творi особливо вiдчутний вплив М. Гоголя: романтичне свiтосприйняття, казковi видiння, переплетiння реального i фантастичного, елементи етнографiчно-фольклорної оповiдi, лiричнi вiдступи тощо. Поетичний талант Т. Осьмачки проявився у наявностi в художнiй структурi повiстi яскравих епiтетiв, несподiваних метафор та образiв-символiв. Письменник створив власну вiзiю iдеальної України напередоднi катастрофи 1917 року, показавши реальнiсть альтернативного шляху.

Пiзнiше з’явилися прозовi твори «План до двору» (1951) i «Ротонда душогубцiв» (1956), де основою сюжету стали подiї колективiзацiї та голоду в Українi поч. 1930-х рр. На художностi цих двох творiв негативно позначилися публіцистична загостреність та чітка нацiональна позицiя автора. Але, незважаючи на це, твори Т. Осьмачки прихильно поцiнованi критиками та лiтературознавцями.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: