Июл
05

«Енеїда» Івана Котляревського — перший твір нової української літератури

admin

Понад двісті літ минуло від народження І.П.Котляревського, а його творчість і нині захоплює серця читачів. Незабутні «Енеїда», «Наталка—Полтавка», «Москаль—чарівник» і досі відзиваються у серцях читачів і глядачів, захоплюючи неповторним колоритом і цікавим сюжетом. Твори письменника не раз екранізувалися, а за «Енеїдою» навіть був нещодавно поставлений чудовий мультфільм.

У чому ж причина невмирущої привабливості творів письменника, зокрема його поеми «Енеїда»?
Тема і фабула поеми І. Котляревського були запозичені у античного поета Вергілія — мандри Енея після зруйнування Трої до далекої Латинської землі. Однак, зберігши класичний «маршрут», І. Котляревський вкладає в поему свої власні думки, переінакшує ідею, зміщує акценти.

Поема античного класика була героїчною. В ній розповідалось, як у важких походах троянці здобули землі латинян, а Еней, син богині Венери, заснував царство, що згодом називатиметься Римом. Ідея поеми Вергілія — героїчне освячення імперії, феодальної монархії, ситуації у нього ідеалізовані, герої подані в патетичному плані. У І. Котляревського ж свій задум, своя ідея — утвердження українського народу, його багатовікових традицій, його волелюбних прагнень, духу свободи і побратимства, а тому і стиль, і прийоми зображення було вибрано інші.

Сміх, іронія, комічне зображення ситуацій і образів (і богів, і троянців), поєднання дійсності й вигадки, серйозного і нісенітниці обумовили ту неповторну атмосферу, що приваблює своїм життєствердним настроєм і сьогодні.

Запозичена у Вергілія «висока» тема у І. Котляревського мала буденно-побутове трактування і оповідалася підкреслено низьким, бурлескним стилем. Представники Олімпу не тільки спущені І. Котляревським на українську вулицю, а й наділені далеко не «божественними» вчинками: «Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав», «Нептун іздавна був драпічка» і тому подібне.

Матеріалом для «Енеїди» І. Котляревського є патріархальний народний побут і вітчизняна історія, передусім гетьманщина. Зобразивши в перших двох частинах побутову народну культуру (звичаї, обряди, народні вірування й прикмети, одяг, житло, розваги, танці, національну кухню, народну медицину тощо) і подавши, таким чином, своєрідну енциклопедію побуту, автор продемонстрував те, що складалося віками, передавалося з покоління в покоління, у такий спосіб стверджуючи давній родовід і національне коріння українців.

Ситуації і образи зображені Котляревським неоднозначно. З одного боку, як і у Вергілія, — це герої, лицарі, з другого — пройдисвіти, гультіпаї, волоцюги (і боги, і троянці). Подвійний характер зображення не дає змоги трактувати Енеєву ватагу як козацьке військо, а окремих героїв (Енея, Низа, Евріала) як славних патріотів, лицарів-охоронців рідної землі. Ситуації, у які потрапляють ці герої, сприяють введенню І. Котляревським своїх дидактичних настанов, моральних повчань («Де общеє добро в упадку,,.», «Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть…»). І ці повчання грунтуються на морально-етичних традиціях козацького війська і українського народу в цілому.

Отже, відобразивши минуле і сучасне українського народу, заговоривши про нього живою, колоритною розмовною мовою, Котляревський відстоює і майбутнє цього народу. Адже той, хто має таку історію, таку високу мораль, таку багату мову, хто вміє так життєствердно сміятися над собою і своїми недоліками, той має і майбутнє.

«Еней був парубок моторний…» (за поемою І.П.Котляревського «Енеїда»)
Одним з найвидатніших творів Івана Котляревського є «Енеїда». Ця поема була популярною завжди. Ще за життя поета вона розходилась по Україні в рукописних списках. «Енеїда» живе вже понад півтора століття, і це, безумовно, талановитий, по-справжньому народний твір. Вона написана багатою народною мовою, а динамічні характеристики богів та царів, здається, списано з живих людей.

Центральним образом поеми є Еней. Котляревський бачить його веселим, дотепним парубком, сміливим, відчайдушним, але трохи легковажним;

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний
Завзятіший од всіх бурлак…

Але разом з тим Еней — лицар, хоробрий полководець, розважливий державний діяч:

Еней один не роздягався,
Еней один за всіх не спав,
Він думав, мислив, умудрявся…

В його образі відтворено деякі національні риси українського характеру. Його вдача дуже суперечлива: він то несерйозний і легковажний, то мудрий і дбайливий. Він поважає своїх козаків, намагається бути з ними, щоб не трапилось: буря на морі або похід ворожого війська, або низка любовних пригод.

Еней — добра, щира, пряма людина, дійсно народний персонаж, і тому такий живий і близький. Його характер не зазнав змін за півтора століття, він існує, він є. Здається, ми давні знайомі. Добрий день, Енею!..

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (6 votes, average: 5,00 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:

Категорія: