Філософія Гегеля як теорія культури

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель визначається представником німецької класичной філософії. Основною метою якої було досягнення відкриття внутрішіх суперечностей за допомогою розвитку процеса мислення.

Гегель стверджував, що абсолютна ідея знаходиться в мисленні, а метою мислення є самопізнання. Процес самопізнання поділяється на три етапи: логіка (з її допомогою ми розробляємо систему критериївдля розгляду предмета), природа (Бог створив природу для виникнення із неї людини, а з людиною виникає і людський дух), абсолютний дух (сукупна

діальність людства протягом всього існування. В ньому відбуваеться абсолютний збіг ідеї мислення і буття у всім різноманітті його існування. Таким чином Гегель знаходить відповідь на узгодження мислення і буття).

Кожна національна культура складає частку ступеня Світового духу. За гегелем, дух прокидається в людині спочатку можливістю вимовляти слова, а поступово й речення. Кінцева точка розвитку знаходиться в умінні людиною пізнавати «самого себе» через людську культуру.

За Гегелевою теорією виходило, що вищою формою ідеї є сама філософія Гегеля. Головним недоліком його теорії була відсутність

визнання автономності та самостийності дій людиною.

Гегель пешим розглянув розвиток культури народу від релігії, мистецтва, філософії відносно державних форм як нерозривний процес. Він був засновником діалектичної логіки. В основу цієї науки полягало – мислення як загальне утворення, об’єктивне визначення світу. Головне місце в діалектиці Гегеля відводиться протиріччю як єдності протилежностей. Протиріччя виступає рушійною силою до пізнання, з’єднуючи усі ланцюги науки.

Найбільшими досягненнями Гегеля вважаються створеня діалектичного аналізу всим важливим категоріям філософії і сформування законів діалектики.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(2 votes, average: 3,00 out of 5)


Філософія Гегеля як теорія культури