Июл
08

Філософський мотив сенсу людського життя в драмі Лесі Українки «Лісова пісня»

admin

Світова література не знає іншої драми такого роду, котра б за глибиною думки, яскравістю образів, повнотою відтворення єдності людини і природи рівнялася з «Лісовою піснею».

«…Пісню складу в твою честь, ясну, голосну і барвисту» ,— писала Леся Українка, звертаючись до України. І вона склала таку пісню.
Це драма-феєрія, підґрунтям якої була фольклорна основа. Поетеса змальовує казкові образи такими, як вигадала людська фантазія, але водночас вони пройшли шлях авторської трансформації і поетизації.

Головною дійовою особою є, звичайно, Мавка. Вона — дитина природи, основними рисами її характеру є любов до оточуючих, доброта, волелюбність. Вона довірлива і відкрита, тому старий лісовик застерігає її:

Грайся з вітром,
жартуй із Перелесником, як хочеш,
всю силу лісову і водяну,
гірську й повітряну приваб до себе,
але минай людські стежки, дитино.

Та не слухала Мавка застережень мудрого Лісовика. Люди у п’єсі часто жорстокі і невиправдано презирливі до лісового народу. «У них немає душі», — кажуть люди. Але лісова дівчина Мавка значно добріша і відвертіша, аніж Лукаш, у якого душа є.
За зраду Мавці Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку. Лише тиняючись по світу, ніде не маючи притулку і не чуючи доброго слова, розуміє Лукаш, як багато він втратив. Адже його кохання до Мавки було найсвітлішим переживанням у його сумному житті.

Духовна краса не має ціни. І саме про це говорить Леся Українка у своїй драмі-феєрії.

Мавка не може уявити собі життя без волі:
Ну як-таки, щоб воля — та пропала?
Се так колись і вітер пропаде?

Мавка вміє прощати і вірно любити, і в цьому її багатство. Всі, хто стає на її дорозі, не розуміють її поривів, не шанують вірності і кохання. Тому не дивно, що на поріг домівки Лукашевої матері приходять злидні. Це не тільки матеріальні нестатки, це також духовне убозтво — ціна за те, що вона з Лукашевою дружиною гнали Мавку, примушували убивати її своїх сестер і братів. Людяне, творче, світле не може бути назавжди подолано в людині, і Лукаш повертається до людської подоби і до того великого і вічного кохання, що дарувала йому Мавка.

Мавка не здатна до помсти. У трагічний розв’язці драми звучить оптимістична нота — спалахує раптом весняна краса, переможний спів кохання, усміх щастя серед зимового сніговію.

…Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.

Так каже Мавка, і в її словах вся сила віри Лесі Українки в незнищенність духовного в житті, у те, що люди здатні жити вільним, красивим, духовно багатим життям.

2 варіант.

Заснована на ґрунті української міфології та усної народної творчості, «Лісова пісня» стала шедевром світової літератури і перекладена багатьма мовами світу. Цей твір є щирою піснею людської душі у її прагненні до щастя, про складні шляхи до духовної чистоти, це пошук відповідей про сенс людського життя.

Щоб знайти відповіді на питання про сенс людського життя, треба осмислити зміст твору, особливості жанру твору, властивості характерів головних героїв драми-казки та конфлікт, який є головною основою будь-якого твору.

На мою думку, головний конфлікт драми-феєрії – це конфлікт щирості людської душі у її прагненнях що щастя й любові та гніт соціально-політичних умов, це конфлікт між духовним та приземленим, між брехнею та щирістю.

Суперечливість Лукаша та виняткова духовність закоханої Мавки стає для них перепоною на їх спільному шляху до щастя.

Незвідоме раніше почуття дарує духовні крила лісовій царівні та стає основою для роздумів, що приносять їх лише біль та розпач.

Наприкінці другої дії душевниц біль Мавки стає сильнішим і посилює її страждання, адже її духовний світ наштовхується на світ матеріалістичний, який їй ніколи не зрушити. Непевний Лукаш, що легко піддається впливу оточуючих, зраджує собі – і його щирість зникає, мов її і не було. І Лісовик, який вважає Мавку за доньку, перетворює Лукаша на вовкулаку. Метафорично, Лукаш в образі вовкулаки – це протиборство найсвітлішого в людині з гріховним.

Загибель Мавки наприкінці твору, щоб весною знову відродитися, бо в своєму серці має «те, що не вмирає». Лукаш не отримає відродження і врешті стає лише людською подобою. Наприкінці твору до Лукаша приходить Доля. Згідно з народним повір’ям, доля все життя супроводжує людину, а на очі показується лише коли та знаходиться на шляху до небуття.

Отже, образ Мавки – це мрії про духовно багате життя, це вільнодумність, прагнення до самовдосконалення та любові — що є сенсом людського життя. Образ Лукаша – це образ людини невизначеної, обмеженої, дріб’язкової, яка не може бути щасливою, адже порушує своїми діями закони людського буття та людської природи.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (2 votes, average: 2,00 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:

Категорія: