Июл
04

Філософсько-естетичні та моральні проблеми роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»

admin

Люди, яким хоча б раз довелось прочитати даний витвір мистецтва назавжди запам’ятають цей особливий сюжет та вміння автора підводити до логічного та справедливого завершення навіть саму абсурдну (як здається на перший погляд) думку.

Роман «Портрет Доріана Грея» яскраво описує психологічні особливості, характери та моральні цінності героїв. Ні для кого не секрет, що на самому початку книги відібрані афоризми, які не є суперечливими. На першу думку там все ясно і чітко, з ними можна погоджуватись або ні, але Оскар Уайльд вміло підводить до того, що кожен афоризм можна трактувати тільки так, а не інакше.

Доріан Грей -молодий юнак, у якого дещо завищена самооцінка. Він прагне до постійних задоволень в житті, він не готовий жертвувати своїми інтересами, він насолоджується навіть своєю красою і жалкує про те, що з часом вона зникає. Лорд Генрі — своєрідний наставник Доріана Грея, який підказує юнакові як жити у своє задоволення. Він не вважає це гріхом, адже являється прихильником того, що кожен повинен думати за себе сам і його теоретичні підказки можуть і не реалізовуватись на практиці. Безіл — художник, що малював портрет — відданий мистецтву творець.

Створений портрет на стільки вразив Доріана Грея, що він щосили пожалкував про те, що його краса не може залишитись навічно, але якимось магічним образом його побажання почали збуватися: зовнішність юнака не змінювалась, а от портрет постійно ставав страшнішим. Здавалось, що це пов’язано з тими гріхами, які накоїв головний герої і не бажає покаятись за них. Насправді так і було… І з часом Доріан Грей починає розуміти, що зображення на портреті — це він, такий, яким він повинен бути, яким він є насправді. Йому стає страшно, він боїться життя, боїться відкриватись людям, він розуміє, що він втратив себе через недовгу насолоду. Так, з часом він знищує самого себе, і здається, що все справедливо, але самосуд — це теж гріх і тут можна посперечатись.

Оскар Уайльд піднімає дуже високі і невирішені питання людства: хто є людина? що вона повинна зробити протягом життя? чим керуватись?. Кожен герой цього роману відображає особистості реальних людей. Це тонке знання психології та природи людської душі. Піднімаючи подібні питання в романі можна знайти відповіді.

Філософсько-естетичними та моральними проблемами в романі є те, що майже кожен з героїв грає негативну роль, рівень егоїзму завжди призводить до втрати власної особистості, без якої людина — ніщо. В цьому контексті кожен повинен пам’ятати, що у кожного із нас є якась певна місія. Можливо ми про неї ще не знаємо, але ми народжені не просто так і «підкидувати цукерки» власному егоїзму не зіграє на користь. Так само, що замість того, щоб підбурювати інших на певні вчинки, як це робив лорд Генрі, краще самостійно будувати своє життя і не бути ляльководом і «хазяїном» чужих доль.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (7 votes, average: 4,29 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:

Категорія: