Home » Твори з української літератури » Олійник Борис » Кревний зв’язок людини з природою в поемі Бориса Олійника «Крило»

Кревний зв’язок людини з природою в поемі Бориса Олійника «Крило»

Творчий доробок Б.Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності.
Б.Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема, він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті власного існування на землі, бо це відповідає природі самої людини.
У поемі «Крило» Олійник використовує казковий сюжет: маленький хлопчик приносить додому і доглядає птаха з перебитим крилом, який стає йому добрим товаришем і братом, «олюднюється» зовні — має вишиту сорочку, кеди. Видужавши, журавлик щовесни повертається до свого рятівника, вчить його літати, розповідає про свої мандри, про Африку, Ніл і піраміди, схвалює його шлюб.
Коли хлопчина рятує пораненого птаха, він сам стає крилатим, тобто благородним, щасливим від гарного вчинку, через який розкривається його душа. Між хлопцем і птахом виникає взаємозалежність: «щовесни прилітатиму, брате, бо крилом я до тебе приріс».
У стосунках «олюдненого» птаха і хлопчика—напівптаха головне — духовне спілкування, дружня підтримка й розуміння один одного:

А потім над селом вони злітали,
І зорі їм ховалися під крила,
І так обом їм хороше було!

Людина живе в гармонії з природою, у ладу з власним сумлінням, і тому її земне буття сповнене злагоди і добра. Проте ця ідилія порушується. Загребущий і зажерливий сусід, щоб приховати крадіжку, свідком якої мимовільно став довірливий птах, убиває журавля ціпком. І з його смертю юнак втрачає здатність літати, він раптово старіє.
Страшна, неприродна картина старіння: «Одна по одній зморшки проступали, кришилися зуби, западали щоки». Але ще жахливіше :— духовне спустошення героя від втрати морального осердя, високих життєвих ідеалів.
Замість руки у юнака з’являється закривавлене «надламане крило». Герой бере на себе смертельний біль крилатого побратима, загубленого звіром у людській подобі. Із загибеллю Журавлика рвуться гармонійні стосунки людини з природою, гине сама душа, яка не вміє боронитися від зла.

Сусід-злочинець порушив нормальний плин життя, тому все живе відштовхує його від себе. Кара злочинця — не в муках сумління, бо у таких людей його просто немає, а у вічному страху за себе, за свою персону, яка злочинними діями поставила себе поза законами людського існування.
Треба берегти «небо» – каже Олійник — людина мусить жити високими помислами, і хоч немає кари за вбивство людської мрії, душі, — це найстрашніший злочин.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: