Культура Візантії

За свою тисячолітню історію Візантія являлася своєрідним культурним центром, римський та грецький вплив формував її традиції.

Хотілося б зазначити, що Візантійська культура – це своєрідний перехід, починаючи з античності до середньовіччя, водночас вона зачіпає схід та захід, це підкреслює їх близькість.

Релігія та мова Візантії були єдиною. Основу ж етнічної держави складали еллінізоване суспільство регіонів та греки, де переплеталася грецька мова та античні звичаї. Візантійська культура, в порівнянні з західноєвропейським середньовічним

укладом, керувалася не тільки християнством, але й спадщиною античності, зокрема в мистецтві, науці та медицині. Візантійські медики були добре ознайомлені з медичними творами Греції та Риму.

Візантія змогла зберегти античну науку й освіту, але на початку п’ятого століття у вогні пожежі загинула Александрійська бібліотека – одна з найбільших на ті часи, і це дуже вплинуло на розвиток її культури в подальшому.

Дев’ятого століття у місті Константинополь започатковується Магнаврська вища школа, де викладають світські науки та богослов’я, а одинадцятого століття університет з юридичним

та філософським факультетами.

Також у Візантії не останнє місце займала історіографія. При імператорському дворі працювали історики, які керувалися виключно державними інтересами. Навіть сам імператор Костянтин Багрянородний написав декілька книг з історії.

Загалом, культурна спадщина Візантії зробила великий внесок в подальший розвиток культури Середньовіччя, а її столиця Константинополь чимало століть залишалася величним містом християнської Європи, що не знала собі рівних.

Візантія посідала в історії середніх віків значиме місце, як держава, що зробила чималий внесок у культуру оточуючих народів.