Літературні стилі

Літературний стиль, це доволі багатозначна категорія. Можна виділити стиль літературної доби, певного напряму, індивідуальну манеру кожного окремого письменника. Компонентами стилю є сюжет, мова, композиція, фабула, засоби.

Стиль літературної доби визначають за мовними еталонами та нормами характерними для конкретного історичного періоду.

Виділяють у літературі такі стилі:

Стиль доби монументалізму, ренесансу, доби бароко, періоду класицизму, стиль романтизму, реалізму, модернізму та інші.

Стиль монументалізму об’єднує

літературні твори доби Київської Русі ХІ століття. Основними рисами стилю є простота композиції, синтаксична простота, мала кількість стилістичних прикрас. Зразками цього стилю є: «Проповіді Феодосія та Іларіона», «Ізборник», «Поученіє дітям» Володимира Мономаха.

Стиль бароко це літературні твори XVII-XVIII століть, зокрема поезія Барановича Л., Величковського І., творчість Г. Сковороди. Характерними представниками класицизму в українській літературі є твори Феофана Прокоповича, Гулака-Артемовського та інші.

Для ХХ століття характерними стилями в літературі є : постмодернізм, екзистенціалізм, сюрреалізм,

дадаїзм, футуризм , імажинізм, експресіонізм, неоромантизм, сюрреалізм. В українській літературі ХХ століття можна виділити такі стильові напрями або течії: народно-реалістична з переважанням неоромантики. До них можна віднести творчість А.Дімарова, Ю.Мушкетика, Б.Олійника, Д. Павличко.

Представниками модерністської стильової течії є Е.Андрієвська, В.Барка, М.Вінграновський, О.Забужко, О.Ірванець, Ліна Костенко. Творчість І.Андрусяка, Ю.Андруховича, П. Загребельного, В. Шевчука відноситься до постмодерністської стильової течії.

Свій стиль, також, має кожен письменник і поет, він залежить від змісту творів, напряму, жанру, особливості світосприйняття автора.