Максим козак Залізняк

Максим Залізняк — герой однойменної народної пісні та історична особа, прізвище якої означає щось на зразок червоного граніту — надзвичайно міцного матеріалу. Можливо, саме мужність і твердість характеру Залізняка дали народу привід для надання йому такого прізвиська?

Максим народився в селі Медведівка (це біля Чигирина) в 1740-ві роки в родині козаків, ще підлітком став козаком на Запорожжі. У 1768 році став лідером повстання в Холодному Яру, яке швидко набувало все більшого розмаху й поширювалося на інші міста. Крапку в історії повстання

і героїчній кар’єрі Залізняка поставила імператриця Катерина 2, яка засудила і стратила усіх лідерів, а Залізняка відправила у Сибір.

Пісня про славетного воїна розпочинається знайомством з Максимом. Ми узнаємо, що він — козак-запорожець, сильний та могутній чоловік (його порівнюють з «пишною рожею», і це додає образу певного символізму і підкреслює його значущість для народу). Червоний колір також був кольором влади, отже, порівнюючи Залізняка з червоною квіткою, люди мали на увазі і його риси лідера також.

Далі ми бачимо, як гайдамаки наступають на поляків, відчуваємо весь розмах і азарт повстання.

В пісні напрочуд точно позначено час виступу — дуже корисна інформація для істориків, адже такі факти тоді мало хто записував, а в народній творчості усе добре зберігається. За словами пісні, наступ на Умань розпочався «в обідній годині», а перші гарматні постріли пролунали «у середу вранці».

Також в пісні згадується «сорокатисячне військо». Ця інформація поетично гіперболізована, бо насправді в тридцяти гайдамацьких загонах можна було нарахувати не більше двох тисяч козаків. Але слід пам’ятати, що це усе-таки пісня, художній твір, і докорінно важлива інформація в ньому поступається місцем символізму — таким чином змальовано розмах виступу і намагання народу підтримати його, навіть не приймаючи в ньому безпосередньої участі.

Як і в пісні, в реальності повстання рухалося з міста Жаботина в Умань. Детально змальовані й «сходинки», якими рухалася Коліївщина: перша перемога — Жаботин, взяття другої фортеці — Умань.

Розв’язка битви змальована коротко і ефектно, масштабність підкреслюється повторенням першої половини строфи двічі, а також тим фактом, що «панів набрали повні шанці» — таким чином увага акцентується на поразці шляхти й «легкій» (хоча насправді вона зовсім такою не була) перемозі гайдамаків.

В пісні вчинок Залізняка предстає справжнім подвигом, вершиною патріотизму і національної самосвідомості, першим кроком до вічної слави й визнання.

Оптимістичний настрой кінцівки — мов сподівання на подальшу волю і надія на таких самих героїв, як і Залізняк.