Июл
04

Моя майбутня професія — лікар

admin

З давніх-давен людина задумувалася над своїм призначенням на Землі. Таке питання ставив і наш великий національний поет Т.Г. Шевченко:
Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм?
Людина шукає шляхи самовираження, самоствердження, насамперед у професії, яку свідомо обирає. Правильний шлях до вибору головної справи життя може окрилити, дати можливість розкрити себе як особистість. А помилка, стихійне, непродумане рішення може привести до моральної трагедії.
Відомий український філософ Г.С. Сковорода стверджував ще у XVIII ст., що обов’язком кожного громадянина є пошук «сродної» праці через самопізнання.

Людина крок за кроком повинна відкрити в собі ті нахили, обдарування, що приносили б потім справжнє моральне задоволення. Але треба неодмінно пам’ятати, що будь-яка праця — не лише знаряддя здобуття слави, а й труднощі, розчарування, які неминучі в кожній творчій роботі.
Тому вибір найважливішого шляху, яким буде крокувати людина протягом майже усього життя, дуже відповідальний.

Є професії досить поширені, про які інакше, як з повагою, не можна й говорити. До них з повною відповідальністю можна віднести професію медичних працівників. Дійсно, іноді трапляється, що життя людини залежить цілком від втручання лікаря, від його дій, вміння поставити правильний діагноз, призначити й своєчасно провести лікування. Дуже часто можна почути: «Вся надія на вас, лікарю…» У цих словах немає перебільшення.

Історія розвитку медицини багата іменами чудових лікарів, які врятували своєю майстерністю й творчим підходом до праці життя десяткам, сотням людей. Залишили після себе добру славу: В. Бехтерєв, А. Богомолець, М. Петров, І. Греков, М. Амосов та багато інших майстрів лікарської справи.
Рушійною силою таланту цих подвижників була відповідальність перед людьми. Відповідальність за свої дії обов’язкова в будь-якій професії, але у діяльності лікаря вона набуває особливого значення, бо має відношення до найважливішого й найдорожчого для людини — його життя. Внаслідок цього професія лікаря є не тільки почесною, але й відповідальною.

Обираючи шлях благородного служіння людям, потрібно бути готовим й до тих труднощів і розчарувань, що час від часу стають на перешкоді титанічної діяльності лікаря. Наприклад, не зміг пережити смерть хворої професор С.П. Коломнін. У 1886 році він покінчив життя самогубством, коли трагедією завершилася операція із застосуванням нового у той час методу анестезії.

Звичайно, це винятковий випадок, але він доводить те, скільки треба сил, щоб не зігнутися під вагою відповідальності за результати своєї роботи.
Професія лікаря — це боротьба. Боротьба зі смертю, стражданнями людей. Боротьба за життя й здоров’я. Щоб прийти до успіху, треба навчитися любити життя у всіх його проявах, навчитися любити людей, в ім’я котрих працюєш.

У тих, хто лікує, постійно повинен бути присутнім дух доброзичливості. Це аксіома. І страшно, коли людина, яка одягла білий халат, за своєю вдачею байдужа.
Чудова українська письменниця Ліна Костенко відзначала: Єдиний, хто не втомлюється — час. А ми живі, нам треба поспішати Зробити щось, лишити по собі.
А лікар, насамперед, залишає в серцях людей почуття вдячності за уважне ставлення, чуйність, доброзичливість.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (8 votes, average: 3,63 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:

Категорія: