Фев
10

Моє улюблене свято

admin

Різдвяне надвечір’я – найкраща пора, від якої душа наповнюється теплою хвилею передчуття. Це можливість зібратися всією родиною і разом зустріти схід першої зірки, яка символізує народження Ісуса Христа.

Кухня приваблює апетитними запахами, які належать смачним маминим творінням. А бабуся, тим часом, вправляється у мистецтві кулінарного ліплення. З-під її лагідних зморщених рук з’являються пухкі пиріжки, що вилазять з духовки святково вбраними у золотисту скоринку.

В цей день я намагаюся не пускати в своє серце злобу, а у голову – гріховні помисли. Важливо пробачити усе, що непокоїло раніше і відкритися Божому благословенню. Адже на Різдво відбувається таїнство народження Господнього Сина.

Якщо жінки нашої родини піклуються про наповнення столу особливими стравами, дідусь порається біля своїх пернатих вихованців – курей. Він ласує їх макухою, вареним лушпинням і зерном, щоб до ранку більше не ступати в курятник ногою. Як вірують старі люди, у різдвяний вечір тварини розповідають Богу про ставлення до них свого годувальника. Розмова ця – конфіденційна і не повинна втрапити у людське вухо.

Кожного Різдва ввечері мене змушують виконувати один чудернацький обряд. Під регіт старшого брата та поважні повчання старших, я залажу під стіл і тричі повзаю навколо ніжки, кукурікаючи і приквокуючи на все горло. Бабуся впевнена, що це театралізоване дійство якимось чином вплине на приплід куряток повесні.

Святкову вечерю традиційно розпочинають домашня кутя і терпкий узвар. Кожен за столом, куштуючи їх, подумки бажає собі і рідним здорового і мирного буття у достатку.

А я мрію про височезні кучугури снігу, щоб випробувати саночки. Мимоволі помічаю, як тітка з секретним виглядом заглядає по кутках столу і ховає під скатертину часник і горіхи. Виявляється, вони символізують захисні сили і здоров’я. Цікаво, вона дуже засмутиться, якщо я трішки надкушу один зубчик?

Близької восьмої години вечору мені складають пакунок для вечері, яку я завзято несу до сусіднього будинку. Треба постукати і натхненно прокричати: «Відкривайте! Тато й мама послали вечерю принести!». Повертаючись назад, помічаю, як гарно виблискує зорями вечірнє небо, під ногами хрумтить морозний сніг, а в кишені приємно шелестять цукерки.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: