Найважливіша перемога – це перемога над самим собою

Більшість людей, без сумнівів, визнають загальнолюдські моральні норми, такі як добро, вірність, гідність, дружбу, милосердя та гуманізм, але вони не часто міркують, яким саме чином ці поняття виражаються в нашому житті. Вони не можуть пояснити як часто вони ведуть боротьбу за ці цінності із самим собою.

Літературним прикладом такої ситуації є герой оповіді Шестоповалов. Цьому персонажу дісталося місце у заповненому автобусі, коли одна жінка попрохала його прилаштувати десь її сумки, бо важко тримати. Шестоповалов, зітхаючи, не дуже наполегливо

запропонував своє місце жінці, сподіваючись, що вона відмовить. Вона і справді відмовилась, але герою було ніяково. Кули ж водії образив жінку, головний герой заступився за неї, за що розплатився тим, що його висадили раніше прямо у калюжу. Та не зважаючи на це, він відчував піднесеність та задоволення, тому що поборов себе, власні егоїзм, лінощі, байдужість. Він віднайшов власну гідність і почував себе відповідно.

Найбільш вагомим для людини завжди повинна бути пам’ять про інших, про своє моральне та громадське призначення. Дуже вагомо здійснювати добрі, безкорисливі вчинки, обдаровувати своєю душевною

теплотою інших людей. Оскільки саме любов піднімає людину на вищий рівень. Саме це відчуття штовхає кожного з нас на шляхетні вчинки, на серйозні подвиги. Тобто, можна ствердити, що першочергове призначення людини полягає у збереженні людяності в будь-яких випадках, у своїх вчинках, думках та словах. Людяність, щирість та відданість робить нас людьми у повному сенсі. В більшості випадків головною боротьбою людини є боротьба із самим собою, боротьба добра та зла у власній душі.

Дуже часто, страх та корисливі мотиви беруть над людиною верх і знищують всі позитивні якості, що в них були. Особа народжується з перевагою до добра чи зла. Саме тому люди бувають позитивні та негативні.

Не дивно, що люди, які не прикладають жодних зусиль, щоб позбутися своїх негативних характеристик, згодом програють боротьбу із власним «я». Звичайно, у всіх свої цінності та своє, особисте світосприйняття. Незважаючи на це, важливим залишається для людини не забувати про інших, про своє моральне та громадське значення.