Обеліск – комин у Брацаловичах

Велика Вітчизняна війна стала страшною трагедію для людей, і щоб зберегти пам’ять про героїзм та тяжку долю цих мучеників, люди роблять пам’ятники, обеліски, меморіальні дошки.

Одним із таких обелісків є комин у Брацаловичах, котрий був виготовлений, щоб постійно нагадувати про скалічені долі та страшні смерті.

Обеліск представляє собою комин, в якому палає електричне полум’я, а трошки позаду знаходиться сосна із гніздом лелеки на згорілій верхівці. Біля цієї сосни стоїть фігура хлопчика, в очах котрого скульптор передав весь трагізм

війни. Свідки тих подій кажуть, що коли більшість жителів села була закрита у 1943 році для горіння заживо, один хлопчик вискочив і побіг. Один з катів його застрелив.

Можна сказати, що не один комин є обеліском, а ціла композиція, бо лелека на згорілій сосні, мені здається, символізує страх та знищення всього живого. Образ хлопчика передає весь біль людей, а особливо, неповинних дітей, яких бездушно катували у часи Другої Світової війни.

Не можу собі уявити, як в одну мить люди втрачають все, що мають – родину, житло, надії на майбутнє і, навіть, життя. Нескореність українського народу ще більш лютила ворогів,

вони катували, знущались та вбивали велику кількість мирного населення. На мій погляд, це ще більше розпалювало ненависть мого народу до нелюдів, допомагало боротися що є сил за свободу, мирне небо над головою та за незалежне та щасливе життя майбутніх поколінь.

Обеліск – комин у Брацаловичах є вічним нагадуванням про страшні роки війни, про муки мого народу, про страждання та море пролитих сліз за те, щоб ми жили вільно, беззавітно та щасливо. Тому, мені здається, треба вшановувати пам’ять загиблих на цій жахливій війні та відноситися з великою повагою до тих небагатьох ветеранів, що ще залишилися живими.