Осінні канікули

Кожен школяр з нетерпінням чекає осінні канікули. Довгі літні канікули дозволяють так відпочити, що складно перебудувати свій день під навчання. Тому протягом першої чверті непросто сконцентруватися та дуже хочеться відпочити. Часто на час осінніх канікул випадає бабине літо, тому можна багато часу проводити на вулиці з друзями.

Свої осінні канікули я провів у бабусі в Росії. Вона мешкає в маленькому містечку, що розташоване біля Нижнього Новгорода. Я рідко буваю там, бо їхати далеко та дуже незручно. Спочатку я з батьками їхав потягом

протягом доби, а потім ще годину на машині.

Весь шлях виснажливий, а погода холодніша ніж в Україні. Бабуся мені дуже рада та завжди готує щось смачненьке. Мені це місто нагадує більш село, бо всі будинки дерев’яні, наче хатинки з російської народної казки.

На канікулах я не сумував, з бабусею та батьками ходив по гриби. Грибів в цьому краї дуже багато і наша родина їх консервує. Ліс дуже великий та густий, я боявся залишити дорослих, бо часто в лісі губляться люди. Бабуся пригощала мене солодкими пиріжками з лісними ягодами, а з грибів ми варили суп. Багато було смачнючих страв.

Я познайомився з сусіднім

хлопцем та ми потоваришували. Його ім’я Сергій і він навчається в сьомому класі. Ми багато грали в футбол та бігали по вузьким вулицям. Сергій спочатку жартував про мій стиль мовлення. Всі говорять, що відчувається український акцент в моїй розмові. Цікаво, що я вмію розмовляти російською мовою, а ось росіяни зовсім не розуміють українську мову.

З моїм новим другом ми багато спілкувалися та обмінювалися враженням про навчання. У нас відрізняються предмети, в Росії меншу увагу приділяють вивченню іноземних мов. Мене дуже здивувало, що українська мова для росіян іноземна. Я вільно володію українською мовою та вже звик, що ця мова моя рідна. Ці осінні канікули я багато спілкувався з бабусею про життя, мої успіхи та плани на майбутнє. Я ще не вирішив ким хочу бути, але можливо продовжу династію лікарів.

В Росії я вперше побачив справжню російську піч. Вона дуже велика і на ній можна навіть спати. Я вважав, що в наш час вже не існують такі споруди і хати не отоплюють піччю. Та сьогодні піч являється більш декоративним елементом, але моя бабуся пекла в ній пиріжки та варила традиційну російську юшку. Так що осінні канікули для мене стали справжнім відкриттям. Додому я повернувся з цікавими спогадами про Росію, ліс та смачнючі пиріжки з величезної печі.