Home » Твори з української літератури » Кобилянська Ольга » Осмислення сутності людського буття в повісті Кобилянської «Земля»

Осмислення сутності людського буття в повісті Кобилянської «Земля»

М.Коцюбинський писав про повість «Земля»: «…Все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить сильне враження, все це виявляє свіжість і силу таланту… «
У центрі повісті — трагедія селянської родини у той час, коли не тільки земля, а й душі людей ділилися межею. Письменниця хотіла нам показати, до якого трагічного наслідку приводить моральна деградація і зневаження загальнолюдських цінностей, закріплених віками розвитку цивілізації.
Мірилом моральних якостей людини в Україні була земля і відношення до неї. Наявність чи відсутність землі — це не просто наявність чи відсутність майна, це для хлібороба питання життя і смерті. Саме вирішення цього питання володіє помислами хлібороба, впливає на його поведінку, стосунки в родині.
Тяжкою працею, власною кров’ю і потом добивались заможності Марія й Івоніка Федорчуки. Вони заможні, але не розкошують, а тремтять над своїм добром, особливо над землею, яку просто обожнюють.
Батьки сподівались, що їхні сини теж будуть добрими господарями на землі, але лише Михайло справдив їхні сподівання. Сава буквально ненавидить землю і працю на ній. Він має намір одружитися з двоюрідною сестрою Рахірою, але розуміє, що без землі їм не прожити.
Тому вони з Рахірою задумали страшне. Не знаючи іншого способу взяти собі землю і боячись, що вона перейде старшому братові Михайлу, Сава йде на братовбивство.
Цей страшний злочин є одним із найстаріших на землі. Ще в Біблії Каїн убив свого брата Авеля і за це був засуджений Богом, навіки проклятий ним.
Тому злочин Сави страшний не тільки тим, що він заради землі пішов на вбивство, він страшний іще й тим, що вбив рідну людину, свого рідного брата.
Які муки мав витримати батько, знаючи вбивцю свого сина! Івоніка боїться втратити останнього сина, тепер уже свою єдину надію. Під час похорону в натовпі чути розмови, з яких зрозуміло, що люди знають вбивцю, та жаліють батьків. Івоніка втратив віру у те, що він є господарем землі. Він відчуває її владу над собою, страшну владу, яка робить людей злочинцями і рабами.
Але так буває лише тоді, коли земля бачиться тільки як виробник матеріальних благ, які можна споживати. Такий погляд на землю має Сава.
Та не такий був цей погляд у його старшого брата Михайла. Михайло любить землю і працю на ній. Він уміє відчути її як живу істоту, яка теж потребує ніжності і уваги.
Що ж визначає сутність людського буття, долю людини? Наявність чи відсутність землі? Любов до неї? Чи, може, власна духовність, через призму якої і розглядається наше ставлення до землі?
Разом з приватною власністю на землю до нас повертається відчуття господаря, своєї історії, почуття власної гідності. Адже це найнеобхідніше для нашої душі, бо вже так історично склалося, що це душа хлібороба.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: