Пісня про Віщого Олега (за твором Пушкіна)
«Пісня про Віщого Олега» була написана видатним російським поетом Олександром Сергійовичем Пушкіним в 1822 році. Майже рік автор працював над створенням балади, в основу якої лягли збережені до наших днів відомості з «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.
Більшу частину цього джерела можна вважати історично достовірною, адже сказання про діяння русичів під час правління Олега збереглися в записах багатьох давньоєвропейських народів. Що ж стосується моменту смерті відомого князя, навколо якого обертається сюжет поетичного твору –
За сюжетом твору Пушкіна князь був прозваний «Віщим» через випадок, під час якого він дізнався свою долю. Трапляється це тоді, коли Олег, пішовши у військовий похід на хазар, зустрічає по дорозі відуна, який, на питання князя, передрікає йому чисельні військові перемоги та розповідає, що смерть той отримає від власного коня.
Князь посміхається у відповідь на пророцтво, але слова волхва все ж починають його бентежити. Він прощається зі своїм конем,
Князеві доповідають, що кінь вже давно спочив. Це його дужа засмучує, адже пророцтво не відбулося і він міг спокійно весь цей час сідлати улюбленого коня. Олег бажає відвідати його могилу. Побачивши рештки, князь наступає на череп тварини і промовляє: «Невже смертю мені загрожувала кістка?». В цей час з черепа виповзає отруйна гадюка і жалить Віщого Олега в ногу. Руський князь помирає, а ми вбачаємо всю іронічну трагічність ситуації – від своєї долі не втечеш.
Історично ж стверджується, що русичі прозвали Олега «Віщим» після героїчної перемоги над греками. Точних відомостей про його смерть не існує, проте є версія, що князь загинув під час одного з морських походів.
Пісня про Віщого Олега (за твором Пушкіна)