Пізнай самого себе

Від самого народження, починаючи з перших днів життя, людина починає своє становлення як особистості. З молоком матері вона пізнає перші звуки, слова, аналізує оточення, в якому розвивається. Це стає основоположним аспектом на шляху пізнання себе у майбутньому.

Самопізнання досить складний процес, остаточний результат якого покладений на знаходження свого призначення в цьому світі, основної мети існування. Щоб пізнати себе, потрібно проводити аналітичну роботу з собою, періодично виявляти свої недоліки та переваги. Це допомагає розкривати

сильні та слабкі сторони свого «я» і зростати як особистість. Головне в цьому завданні – не грати ніяких ролей, як ми це звикли робити кожного дня в різних ситуаціях.

Треба пам’ятати, що неможливо бути кимось, якщо ти ним не являєшся насправді, потрібно залишатись справедливим хоча б наодинці з собою. Варто чесно відповісти на питання «Хто я?», «Чого хочу від життя?» і виходячи з відповідей рухатись далі на шляху самопізнання.

Якщо розібрати практичні моменти пізнання себе, то перед людиною відкривається безліч горизонтів. Непотрібно уникати нових напрямків діяльності, а навпаки, як можна більше

випробовувати себе в різних іпостасях.

Можливо, сьогодні ви займаєтесь спортом і покладаєте на це всі сили, а завтра хтось помітить, що у вас прекрасний голос і потрібно себе розвивати у вокалі. Але для цього треба самому займатися розвитком, ніхто замість вас цього не зробить. Варто прислухатися до свого серця, воно не підведе. Пошук свого призначення відбувається в довгій і кропіткій роботі, безперестанному особистому русі в глибину своїх можливостей. Такий шлях є істинно правильним і приводить до зростання впевненості в своїх діях і в своєму майбутньому. Лише в бездіяльності породжується зупинка саморозвитку і повільна деградація особистості.