Поезія доби Бароко
.
Поезія доби бароко почала свій бурхливий розвиток у XVII столітті, коли література збагатилась великою кількістю талановитих та творчих особистостей, таких як Теофіль де Віо, Гріфіус, Маріно, Лафонтен, Рентє, Малерб, Кеведо, Гонгоро та багато інших.
Яскравим представником поезії бароко в Англії був Джонн Донн, представляючи метафізичний напрямок. Джонн Донн займався написанням ліричних віршів, сонетів, епіграм та елегій. Народився Джонн в місті Лондоні 1572 року. Закінчив Оксфордський та Кембриджський університети. Багато часу присвятив
Еджертон був дуже розгніваний, дізнавшись про їхній таємний шлюб і звичайно вплинув на ув’язнення Джона Донна. Дружина поета померла у 1617 р., відтоді твори Джона стали біль похмурими та сумними. Невдовзі він йде у релігію, стає спочатку настоятелем потім Єпископом. Попрощався з життям поет у 59 років.
Джон Донн майже не публікував свої твори. Перша збірка літературних добутків поета, вийшла тільки після його смерті. Вірші не були насичені хорошим мелодійним
Джон Донн створював свою лірику в традиціях барочної поетики,Пізня лірика була створена в традиціях бароко, тобто з спокоєм та утихомиренням, це гімни, «Священні сонети», «Духовні вправи»
У творах Франсіско де Кеведо на перший план виходить комічність та дотепність. В його сатирах показується торжество над піднесеним з демонстрацією дотепності.
Поезія доби Бароко характеризується відтворенням життєвих явищ та їх змін з гострим відчуттям суперечності світу. Поети цієї доби виражають у своїх творах тему зміни життєвих цінностей, непостійного щастя , силу долі та випадку.
Поезія доби Бароко