Home ⇒ 💗Куліш Пантелеймон ⇒ Показ козацького лицарства, любові до україни в романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша



Показ козацького лицарства, любові до україни в романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша

Соціально-історичний роман «Чорна рада» П. Куліша вийшов друком у 1857 році і одразу завоював щиру симпатію читачів, зокрема таких, як Т. Шевченко, а згодом І.Франко. Показово, що започаткувавши собою традицію великого прозового жанру, твір П. Куліша одразу здобув таку високу оцінку критики.

Сюжет «Чорної ради» взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїни, доби після смерті Б.~Хмель-ницького, коли Україну роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної ради» 1663 року. Куліш визначає

жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на спорідненість свого твору з літописами (адже хроніками у давнину називали літописи). Хроніка як літературний твір передбачає послідовно викладену історію якоїсь суспільної чи родинної події за тривалий проміжок часу. Тому розрізняють хроніки як історичні, так і сімейні.

У «Чорній раді» П.Куліш не заявляє про себе як про вченого-історика, бо зображення історичної ситуації позбавлене і фактичної точності, і точності деталей. М.Максимович свого часу зазначив, що Куліш занадто вільно поводиться з історичним фактом, зазначаючи, наприклад, що Васюта

Золотаренко в 1663 році був молодою людиною, а не дідом, Сомко був жонатий і не міг бути нареченим Лесі Череванівни тощо. І все ж роман П. Куліша — твір історичний, бо основний зміст подій 1663 року (розмежування України на дві частини: про-польску Правобережну і промосковську Лівобережну, хаос, спустошливі війни, боротьба за владу, соціальні суперечності) подано за літописами Самовидця і Гра-бянки. Наводячи реальні факти в одному ряду з вигаданими, Куліш грунтує свій вимисел на історичних матеріалах, тобто вигадані герої (Кирило Тур, божий чоловік, Черевані, Петро і Леся) та вигадані ситуації (хутірське життя Череванів, любовна лінія Петра і Лесі) не суперечать правді історії. Вони лише поглиблюють відомості про побут козацьких зимівників, соціальну психологію різних верств тогочасного суспільства, різні соціальні орієнтації його представників. Особливість зображення історії у «Чорній раді», авторське суб’єктивне начало полягає в тому, що, правдиво змальовуючи основний зміст історії України другої половини XVII століття, П.Куліш подає своє тлумачення подій, свій коментарій, програмуючи шляхи утвердження державності, національної злагоди, громадянського миру.

«Чорна рада» — роман не лише історичний, а й соціальний. У ньому яскраво показано ті соціальні зрушення які зробила Хмельниччина (поява соціальної верстви «череванів», заміна виборності козацьких старшин спадковістю старшинської влади). Але якщо на соціальних змінах автор не акцентує своєї уваги, то на соціальних суперечностях доби Руїни робить особливий наголос. У романі правдиво змальовано антагонізм між селянами і поміщиками, між міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом і козацькою старшиною. І саме ці соціальні суперечності призвели до «чорної ради» у Ніжині 1663 року. Таке ж трактування подій подає і літопис Самовидця.

Соціальну мотивацію за Кулішем мають і козацькі повстання під проводом Б.Хмельницького. Гетьман Хмельницький у романі Куліша — виключно позитивний образ, визначний народний вождь. А от запорозькі козаки, збірний образ Запорожжя мають у Куліша неоднозначне трактування. З одного боку, «на Запорожжі воля ніколи не вмирала», там рівність шанувалася, а тому «Запорожжя іспокон віку було українським», а з другого — «Запорожжя було перше гніздом лицарства козацького, а тепер виводить тілько хижих вовків да лисиць», запорожці — «вражі сини», «прокляті сіромахи», «розбишаки», які, «аби не робити діла на господарстві», ішли на Запорожжя, щоб «п’янствовати да баглаї бити, а не лицарювати!..»

А тому, як видно з усього змісту роману, П. Куліш вважає, що стихія запорозької вольниці не може послужити підґрунтям української державності.

М. Костомаров писав, що «Чорна рада» однаковою мірою відзначає «и могущество, и слабость духовной жизни народа». І таке зауваження справедливе. Воно спонукає до роздумів над тим, чому народ з одвічним прагенням до свободи, до соціальної і національної незалежності лише дуже короткий час все те мав. А можливо, винні в тому не тільки «злії воріженьки», а й такі риси народного єства, яких бажано було б позбутися?

Шукаючи відповіді на питання, яка суспільна сила може стати оберегом політичної свободи й громадянського миру в Україні, П.Куліш повертає свій погляд до козацької старшини. Але попри всі свої симпатії й ідеали він правдиво змальовує, як ненаситна жадоба збагачення, боротьба за гетьманську булаву розхитують шляхетсько-старшинську верхівку, як ця верства народжує нове панство, представником якого у романі постає Гвинтовка. Тому «Чорна рада» закінчується авторськими настановами жити християнськими чеснотами, очищати свою душу від скверни і земних гріхів, шукати гармонію в собі, бо все інше — марнославне, суєтне.

Суб’єктивізм Кулішевих тлумачень не перешкодив основному — правдивому показу змісту конкретної історичної епохи, що зображена простою і водночас колоритною мовою. І за це, як писав Максимович, «да будет ему навсегда подобающая честь в истории малороссий-ской литературьі!»


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(5 votes, average: 4,00 out of 5)

Для україни та українців за романом тигролови.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Твори за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Характеристика образів Брюховецького і Сомка (за романом П. Куліша «Чорна рада») «Чорна рада» П. Куліша – перший соціально-історичний український роман, в якому відбилися особливості національного характеру запорожців. В основу історичної романістики покладено зображення складних, переломних періодів історії,...
  2. «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та її джерела Історичний роман «Чорна рада» — хроніка 1663 р.» Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко — вірші «Три літа», а Микола Костомаров — ґрунтовне дослідження з історії України «Богдан Хмельницький»....
  3. Історичні джерела роману Куліша «Чорна рада» Історичний роман «Чорна рада. Хроніка 1663 р.» Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші «Три літа», а Микола Костомаров ґрунтовне дослідження з історії України «Богдан Хмельницький». Куліш писав текст водночас російською і українською мовами....
  4. «Чорна рада» Куліша — перший український історичний роман Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності....
  5. Микола Куліш. Доповідь про драматурга Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 — 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки (тепер Цюрупинськ) училище та вступив до приватної гімназії....
  6. Мотиви лірики Пантелеймона Куліша Життєвий і творчий шлях Пантелеймона Куліша — це подвижницька діяльність в ім’я збереження і розвитку національної самосвідомості рідного народу, його духовного поступу, освоєння ним літературно-мистецьких, культурно-освітніх та наукових надбань світової цивілізації, невпинний пошук правди....
  7. Колорит історичної епохи в романі Куліша «Чорна рада» У романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей....
  8. Пантелеймон Куліш. Доповідь про письменника Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті....
  9. Українська нація в романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша Читаючи роман, ми сприймаємо реальність через світогляд Куліша — носія ментальності щирого українця. Ми відчуваємо, як болить авторові кожна історична помилка, який тягар всенародної вини він бере на свої плечі. Символом деградації козацької епохи для Куліша була Велика Руїна....
  10. Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького («Чорна рада» Куліша) Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі «Чорна рада» Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі «Чорна рада» показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького....
  11. Утвердження загальнолюдських цінностей у романі Куліша «Чорна рада» «Чорна рада» П. О. Куліша — перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем — незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті....
  12. Національний характер українців у романі Куліша «Чорна рада» Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості....
  13. Значення творчості та діяльності Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії....
  14. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного життя: або розстріляно, або репресовано....
  15. Твір за комедією Миколи Куліша «Мина Мазайло» Проблема національного самовизначення в комедії М. Куліша «Мина Мазайло» Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві....
  16. Новаторство п’єси Миколи Куліша “97” Відомий літературознавець Н. Кузякіна відзначала, що М. Куліш розумів побудову соціалізму «як здійснення мрії про справедливе суспільство, в якому особистість розкривається в кращих своїх якостях». Отже, розкриття найкращих рис особистості – сенс будь-яких історичних перетворень. На жаль, життя іноді спростовує цю думку....
  17. Ідея соборності та незалежності україни і проблема ролі державного діяча в історії (За романом П. Куліша «Чорна рада») Україна — «тихі води, ясні зорі» — завжди була для загарбників, сусідів і несусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє....
  18. Скорочено «Чорна рада» Пантелеймона Куліша У бік Києва скачуть на конях дві постаті: одна молода й струнка, одягнена як воїн, готовий до бою; друга – старша та поважніша, одяг як у священика, але збоку висить довга шабля, як у старого козака. Не доїжджаючи до Києва, вони повернули в гай, на дорогу, що веде до хутора Хмарища. Двері відкриває старий Василь...
  19. Микола Фітільов. Доповідь про письменника Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) народився 1 (13) грудня 1893 року в селі Тростянець Охтирського повіту на Харківщині (нині місто Сумської області) в родині сільських вчителів....
  20. Художнє втілення проблеми українізації у комедії Куліша «Мина Мазайло» Українізація — короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських....


Показ козацького лицарства, любові до україни в романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша

←
→