Апр
22

«Рідна мати моя»

admin

У кожної людини на все життя закарбовуються в душі яскраві картини і образи, побачені і відчуті у дитячі роки. Коли ми пригадуємо своє дитинство, у пам’яті постає то сонячний ранок з замріяними вербами над тихим ставом, то тривожне шелестіння тополь перед грозою, то кущ калини з червоними гронами, і безперечно – рідна мати.

Постають перед очима ці картини – і частіше починає битися серце, бо мати ввійшла в нашу душу, як чисте джерело, з якого ми упершее напилися води, з якого взяли і радощі нашого дитинства, і прекрасний мотив рідної поезії, і думи про минуле, сучасне і майбутнє. «Рідна мати моя, ти ночей не доспала…» . Не досипала мати ночей, не один раз втомлені її руки безсило опускались на коліна, на очах застигали сльози від безсилля… Але потім була перемога, радість від того, що стало сили перемогти незгоди чи хворобу, труднощі чи невдачі.

Щасливий той, хто рідну матір має. Бо в будь-яку хвилину може відчути її руку підтримки, бачити співчутливу усмішку, розділити навпіл радість чи горе. Перед очима екран телевізора, а на ньому – загорожа дитбудинку і діти. Сумні, посуплені обличчя, застиглі в чеканні. А може десь зараз, з тролейбуса чи автобуса вийде його мама, простягне руки, всміхнеться і скаже: «Я так тебе довго шукала, сину!..». Та вона не йде…

В одних її вже немає в живих, в інших, мабуть, мама хворіє і тому не може приїхати, а в інших … Мати залишила їх ще в в лікарні, відцуралась. А діти чекають. Їм так хочеться відчути материнську руку на голівці, притиснути до своїх грудей, пожалітись на того, хто їх кривдить, і щасливо колись заснути на її руках. У тих дітей є все: красиві, просторі кімнати для занять, спальні, ігрові майданчики, вони добре харчуються, але не вистачає головного – материнської ласки і тепла. Тому так не віриться в те, що вони щасливі…

Кажуть, немає нічого сильнішого в світі за материнську вірність. Мати ніколи, з-за жодних обставин не зрадить своєї дитини. До сьогодні є матері, які продовжують чекати своїх синів і дочок, котрі не повернулися з війни.

Передчасна старість схилила плечі не одній. Рання сивина покрила голову не одній. І похоронка пришла, і роки минули, а їй все вчувається рідний голос і кроки на стежці під вікном. Любов дитини до матері поєднується з любов’ю до рідної Вітчизни.

Матінка не тільки носить дитя під серцем, дарує їй життя, ночей недосипає, щоб дитина була здоровою, життєрадісною і щасливою, мати – це те найживучіше коріння, що віддає людині силу, мудрість, духовне багатство.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (7 votes, average: 4,29 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: