Home » Твори з української літератури » Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців

Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців

Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» розпочинається зворушливою картиною: «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа... родина… Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Сім’я — першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна у нашого народу виробилися певні традиції, існувала навіть родинна педагогіка, яку відобразили у своїх творах багато українських письменників.

Найперша засада — це виховання дітей працею. Остап Вишня згадував, що вік дітей визначали раніше не за роками, а за тим, що вони вміли робити чи яку роботу їм уже можна було доручати: пасти гусей, корів, коней, жати чи в’язати.

Друга важлива засада – у виховання поваги до батька-матері, до старших. Діти називали батьків на Ви і вживали цю форму навіть не за їхньої присутності.

Малий Сашко із кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка усвідомив свої «гріхи» й вирішив «творити доборі діла»: «Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато великих гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати «здрастуйте».

Третя — дотримання чесності та порядності в громадському й особистому житті. Завжди була осторога: «Не зганьби своє ім’я», «Подумай, що люди скажуть».

Багато письменників, зокрема М. Рильський, відзначають також велику роль народної пісні — «Пісня і праця» — великі дві сім’ї.

Найбільше обрядів і традицій пов’язано з народно-релігійними святами й хліборобським календарем.

У романі І. Багряного «Тигролови» показано, як українці, що змушені були покинути Батьківщину й оселитися на Далекому Сході, зберігали не лише одяг, рушники, а й спосіб життя, звичаї та традиції, мову, усну народну творчість. На Різдво уся сім’я обов’язково намагалася зібратися вдома, співалися колядки та щедрівки, а на свято Василя ще й посипалося.

В оповіданні Б. Харчука «Новолітування», де йдеться про події часів Другої світової війни, бабуся говорить онукам:

— Як би не було і що б не було, ось вам, хлопці, рукавиця, а в ній пашня: підете завтра новолітувати.

І діти пішли, приказуючи, як «наставляла бабуся», «не поминувши жодної хати…» — так велить звичай.

Родинні традиції у сучасній сім’ї показує і О. Коломієць у п’єсі «Дикий Ангел».

Батько дбає насамперед, щоб його діти були працьовитими, вміли чесно заробляти гроші й ощадливо ними розпоряджатися. Йому не байдуже те, що думатимуть люди про його сина, який підписав проект будівництва житлового будинку у несприятливому для цього місці.

Дуже дорожать сімейними традиціями, вірою і в родині Катранників з роману В. Барки «Жовтий князь».

Хотілося, щоб сучасні сім’ї не цуралися родинної педагогіки, дотримувалися народних звичаїв і традицій, освячених віками.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: