Що таке фразеологізми та навіщо вони нам потрібні?

Іноді ми навіть не помічаємо, наскільки міцно увійшли у наше життя і нашу мову особливі стійкі словосполучення, що сприймаються як нерозривні вислови і відтворюються у вигляді цілісної конструкції, яка прирівнюється у смисловому відношенні до одного слова. Ці словосполучення отримали назву «фразеологізми».

Фразеологізми виникають в процесі мовлення зовсім не за загальними граматичними закономірностями, а іноді навіть всупереч цим закономірностям та правилам побудови речення. А все тому що ці вислови усталені, сформовані носіями мови

протягом років (а іноді і століть), і ці ж носії (тобто, звичайні люди, ми з вами) використовують фразеологізми у побутовому спілкуванні, у художньому та епістолярному мовленні так невимушено й живо, ніби народилися з ними на вустах.

Іноземцю, який намагається вивчити мову будь-якої країни (а усталені вислови є у багатьох мовах світу) найважче зрозуміти і перекласти саме фразеологізми – бо іноді початкове значення виразу сховане десь дуже глибоко, за кипою слів. І залежить цей сенс від культурних особливостей побуту народу, саме тому ми розуміємо свої фразеологізми, а іноземці зазвичай можуть лише завчити

зміст певної фрази.

Виникає питання: а навіщо ж нам вони, ці фразеологізми? Адже без них ніби то й менше плутанини, і часто-густо фразеологічний зворот лише ускладнює форму речення, замінюючи одне слово цілою конструкцією. Наприклад, вираз «заткнути за пояс» можна замінити одним словом – «перевершити».

На це питання є декілька варіантів відповіді. По-перше, без фразеологізмів (як і без інших засобів мовлення) мова була б сухою та занадто офіційною. Ці вислови надають нашому мовленню образності, виразності та яскравості, даючи змогу мовцю висловити своє ставлення до того, про що він каже. А за допомогою фразеологізмів зробити це буває значно простіше. Наприклад, вираз «сісти на голову» передає значно більше емоцій, ніж просте слово «знахабніти». А фразеологізм «шукати вчорашнього дня» розкриває усю глибину туги за тим, чого марно шукаєш, чого вже нема.

По-друге, слухач або читач теж сприймає почуте або прочитане зовсім інакше – підключаючи свою уяву і вловлюючи весь спектр образів і емоційних одиниць, що закладені у виразі. А це сприяє більш сильному співпереживанню. Саме тому читати текст, забарвлений фразеологізмами значно приємніше і легше, ніж просто сухий і логічний текст.

По-третє, правильне і влучне використання фразеологічних зворотів дає змогу проявити свій розум, вміння дотепно і точно висловлюватися, уникати штампів і обирати серед багатьох стійких виразів один, найбільш доцільний.

Вміння використовувати фразеологізми можна сприймати як гру, де переможець – той, хто зміг найбільш коротким шляхом дістатися мети, тобто висловити весь спектр емоцій та змісту, використавши лише декілька влучних фраз.

Саме фразеологізми часом породжують найбільш нетривіальні образи, стаючи невичерпним джерелом жартів і анекдотів. Що стосується письменників, то важко взагалі уявити їх діяльність без використання фразеологічних зворотів.

Тому хочеться побажати кожному, хто вважає себе інтелектуальною людиною, оволодіти фразеологією, бо вона дає грандіозні можливості щодо використання мови і виразу власних почуттів.