Сила великого і справжнього мистецтва в казці Ганса Хрістіана Андерсена “Соловей”

Ганс Християн Андерсен справедливо вважається «королем казки». Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці «Соловей».
Після співу маленької непоказної пташки навіть у імператора, відгородженого від простих людей та усього світу стінами палацу і придворними,

але людини з добрим серцем, «виступили сльози і покотилися по обличчю».

Образ Солов’я є втіленням сили великого і справжнього мистецтва. Незважаючи на те, що імператор проміняв його на штучного, у скрутний для людини час птах поспішає на допомогу. Соловей своїм співом змушує відступити Смерть. Імператор ладен щедро нагородити птаха. Але той відповів, що «найвищою дорогоцінністю, від якої радіє серце співця», були сльози на очах імператора.
Ідейна спрямованість поеми Лонгфелло «Пісня про Гайавату»
Свій рідкісний талант провісника і будителя свідомості людей Лонгфелло виявив у поемі «Пісня

про Гайавату». Це творча обробка міфів і легенд індіанців Північної Америки, здійснена під впливом появи фінського епосу «Калевали».

Поема вражає поетичністю розповіді про подвиги легендарного вождя оджібвеїв, мудрого і безстрашного Гайазати. Герой здатен спілкуватися не тільки з людьми, але й з усім сущим у довколишньому світі й навіть з надприродними силами. Гайаваті притаманні прекрасні риси: доброта, сміливість, мудрість.
Однією з провідних думок у поемі є ідея подолання всіляких міжусобиць в ім’я мирного існування на щедрій землі.
Міфологізований бог звертається до присутніх із закликом:
Ваша сила – у єднанні, А незгода – ваше лихо; Хай же буде мир між вами, Як між рідними братами!
Лонгфелло не бачив іншого шляху, як примирення індіанців Північної Америки з цивілізацією білих поселенців. Поема стала своєрідним закликом до єднання людей.

Казкові пригоди Робін Гуда
До цього часу найбільшою популярністю в Англії користується цикл про Робін Гуда. Герой цих балад мав реального прототипа, а зображувані події дійсно відбувалися в кінці XII – на початку XIII століття.
Робін Гуд – один із «лісових братів» – розбійник, що стає захисником бідних і скривджених. З цього погляду безіменні автори циклу ідеалізували героя та його братство «веселих людей», яких він зібрав у Шервудському лісі під Ноттінгемом.

Серед кращих є балада про сутичку Гая Гісборна з Робін Гудом.
Змальовуючи образ Гісборна, народний оповідач говорить, щ лицар королівської важкої кінноти «вважався одним з найкращи лучників і мечоносців у всій королівській армії». Але разом з тим підкреслює, що «серце в нього було підступне й запроданське»,
Мужній Робін Гуд вбиває хвалькуватого лицаря, переодягається в одяг Гісборна, звільняє свого побратима Малого Джона. Разом з лісовими братами Робін Гуд розганяє шерифових стражників і щасливо повертається в лісову домівку.
На відміну від трагічного закінчення сюжету балади, маємо щасливе закінчення твору, типове для казки.