Скорочено “Мартин Боруля” Івана Карпенко-Карого
Головний героєм роману Карпенка-Карого є шляхтич, що платить за оренду чужої землі. На початку роману Боруля вимагає від свого повіреного Трандалєва, щоб він прочитав деякий папір, в якому сказано, що дворянське «собраніє» приймає його у дворяни і просить Сенат затвердити їхнє рішення.
Цей факт Боруля сприймає, як знак,що він відноситься до вищого світу. А ті, хто не відноситься до дворян, йому вже не пара. Він задирає ніс,перестає спілкуватися з тими, кого вважає негідних його.
Саме тому він відмовляє Гервасію Гулянському, який прийшов
Марисі наказують, щоб вона називала батьків папінькою та мамонькою, тобто так, як називають батьків у дворянскьких родинах. Мартин забороняє Марійці виконувати важку роботу, аби не зіпсувати собі руки, вимагає від неї поводитися
Потім шляхтич посилає з сином свого слугу, одягнутого в багаті чоботи та кобеняк. Для свого слуги він велить запрягти найкращих коней. Омелько повинен був привезти все,для того, щоб можна було пригощати гостей, як це робиться у дворянських сім’ях: цукор, чай та каву, красивий самовар.
Омелько повертається пішки. Степан з друзями напоїли слугу, а коли він заснув, вони вкрали чоботи з кобеняком, продали коней і тачанку. Мартин, хоч і гнівається, але не покидає своїх мрій видати Марійку за дворянина. Він звелів позичити в сусідів екіпаж, щоб привезти нареченого для Марисі. А всі домашні повинні готуватися до доччиних заручин.
Марися тим часом зустрічається з Миколою і чує від хлопця,що батьки,ображені відмовою Борулі збираються сватати сина за дочку Котовича. Марися не знає що робити, але все ж обіцяє коханому щось вигадати. Вона робить спроби поговорити з матір’ю. Вона не хоче ніякого дворянства. Марися просить матір заступитися за неї, але мати не хоче цього робити.
Мартин хоче, щоб Марися ще навчилася вишиванню, як це прийнято у благородних панів. А коли приїздить майбутній наречений, він вимагає від домашніх, щоб дочка завжди була поруч з гостем. Марися ж не хоче бачити Націєвського, вона каже йому, що кохає іншого хлопця.
Націєвський запевняє дівчину, що вона обов’язково покохає його, тому що він добре співає та грає на гітарі. А залишившись на самоті, підраховує. Який посаг дадуть йому за нареченою. Але згодом він починає сумніватися, що Борулі підсовують йому вагітну наречену, тим паче, він підслуховує сперечання Мартина з дружиною, які вже вирішують, кого візьмуть у куми, коли народиться онука. Націєвський крадькома втікає з дому своєї нареченої,але Боруля наздоганяє його і лупцює за те,що чиновник втік.
А тут приїздить син Степан з своїми речами. Земські суди скасовано, всіх, хто там служив, звільнили. А Марися розповідає брату про останні події. А тут ще прийшов лист від Красовського, який вимагає, щоб Борулі забиралися з його землі геть. А тут ще прийшла відмова від Сенату. Не можуть у Сенаті визнати Борулю дворянином тому що в нього є помилки у документах. Мартин від таких звісток занедужав і вирішує покликати Гервасія.
Боруля ледь вийшов до свого колишнього товариша. Так він змарнів. Всі вмовляють Борулю не мріяти про недосяжне дворянство. Мартину,за його вимогою приносять папку з тими документами,які він збирав для отримання дворянства. Боруля спалює всі папери, які збирав багато часу.
Гервасій звертається до шляхтича з проханням благословити дітей на шлюб, адже вони давно кохаються. Мартин благословив дочку і Миколу, бажає їм щастя, та разом з Гервасієм виказують бажання, що молодята будуть вчити своїх дітей. Закінчується Мартин і від думок про те, щоб здобути собі звання дворянина. Він вирішив почати своє життя «з чистого листа».
Мій день народження.
Скорочено “Мартин Боруля” Івана Карпенко-Карого