Скорочено “Наталка-полтавка” Івана Котляревського

Головна героїня співаючи виходить з хати. Вона сумує за коханим Петром, який далеко від неї.

До Наталки приходить возний Тетерваковський. Він хоче зробити дівчині пропозицію руки і серця та читає Наталці свій вірш, в якому зізнається в почуттях до неї. Його стиль надто складний, дівчина не розуміє про що він розповідає. Тетерваковський каже їй прямо, що хоче взяти її за дружину. Наталка відповідає, що певно це жарти, хіба ж бідна сирота рівня панові? На що возний сперечається з нею, кажучи, що коханню покірні всі стани.

Пан возний зустрічає

виборного. Розповідає йому, що говорив з Наталкою. Виборний хвалить дівчину, що вона скромна і працьовита. Каже, що їй час заміж, але не спішать сватати бідну сироту. Хоча траплялись гарні женихи, однак вона всім відмовляє. На що возний розказує, що любить Наталку, і не знає що робити. Пан виборний радить йому засилати сватів, навряд чи йому відмовить вдова Терпилиха.

Виборний розповідає, що Наталка обманює його, відмовляє не тому, що він їй не рівня, а тому що кохає іншого. Коли її батько був ще живий, то прийняв під опіку сироту Петра. Наталка любила Петра, як рідного брата.

Старий Терпило пішов по поганому

шляху, збирав бенкети, пив і врешті решт розтратив свої достатки і залишив борги. Лютуючи, він вигнав Петра з дому, а потім помер. Після цього Терпилиха продала свою гарну хату і приїхала жити сюди. А Наталка любить і чекає Петра.

Возний просить виборного посватати йому Наталку, хай навіть потрібно сказати неправду, аби вона погодилась.

Мати Терпилиха говорить з Наталкою за шиттям та докоряє доньці, що вони терплять біду через її непокірність. Чотири роки нема звістки від Петра, а Наталка все його чекає, відмовляючи женихам. Мати співає пісню доньці про те, що бажає добра їй.

Врешті-решт Наталя каже, що згідна піти заміж за вибраного матір’ю жениха.

Приходить виборний Макогоненко і сватає Наталку за возного.

Наталка і мати не вірять, що це правда, думають, що пан виборний жартує з них. Мудра дівчина каже, що люди вступають в шлюб, щоб любити і поважати одне одного, а якщо на простій дівчині ожениться пан, то буде відноситись до неї, як до наймички і не буде злагоди в такому шлюбі. Виборний вже вдвох з матір’ю вмовляють Наталку покоритись і вийти заміж за Тетерваковського.

Микола йде вулицею, співає тужну пісню про своє життя і зустрічає Петра. Микола і Петро йдуть разом і бачать виборного. А цим часом, перевязані весільними рушниками від Наталки виходять свати. Від Миколи Петро дізнається, що засватали за возного його Наталку. Він дуже засмучується, його розпач бачить Микола і впізнає Наталчиного Петра.

Петро заводить пісню, її чує Макогоненко та виходить на спів. Чоловіки розмовляють, виявляється, що Петро іде з заробітків до Полтави. До них приєднується возний. Петро розповідає про комедії, які бачив в харківському кінотеатрі.

Всі розходяться, Петро лишається один і тяжко сумує за коханою Наталкою, жалкуючи, що сватає її не він. Приходить Микола, та розповідає, що приведе таємно Наталку до Петра, та подасть знак, щоб той вийшов. Микола приводить Наталку та запитує її про сватання. Наталка каже, що любить тільки свого Петра, але не може йти проти матері, тому змушена прийняти пропозицю возного. Хлопець запитує Наталку, чи хоче вона побачити Петра.

Наталка і Петро, побачивши один одного, кидаються в обійми.

Закохані довго розмовляють, Петро запитує Наталку, чи згодна вона та її мати поміняти багатого пана на бідного сироту Петра.

Петро та Наталка приходять до матері. Вона дивується і лякається, побачивши хлопця. Возний запитує, хто такий цей парубок, на що виборний Макогоненко відповідає, що це мабуть і є той Петро, якого любить і чекає Наталка.

Дівчина каже возному, що прийшов її коханий, і вона відмовляється виходити заміж. Возний говорить, що це не по закону, адже дівчина перевязала його хусткою. Пан грозиться дівчині судом за таку образу. Мати говорить, що хай возний хоть зв’язану веде Наталку під вінець. Дівчина плаче, шо готова відмовитись від Петра, однак за возного не вийде.

Петро віддає вузлик з грошима Наталці, каже що тепер вона не без посагу. Возний та виборний розчулюється щирості Петра і Наталки. Возний підводить закоханих до матері та просить благословити їх.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(2 votes, average: 3,00 out of 5)


Скорочено “Наталка-полтавка” Івана Котляревського