Home » Скорочені твори » Скорочено «Шаланда в морі» Юрія Яновського

Скорочено «Шаланда в морі» Юрія Яновського

Одеса переживала чергову люту зиму. Був січень чи лютий. Віяв жахливий, крижаний вітер. Наближався шторм. Кожну зиму густий туман окутував місто. От і зараз так. Мокрий, сірий туман з моря накрив Одесу. Море змерзло, куски криги плавали у холодній воді. На березі біля моря стояла нерухомо Половчиха. Було дуже холодно, але ніщо не могло змусити її піти додому. Поряд з жінкою на своїх шаландах працювали чоловіки, а море виплескувало на берег здоровенні куски криги.

Стара Половчиха чекала свого чоловіка, який пішов у море. Вона виглядала його шаланду, а на серці у неї свистів лютий вітер. Море дико ревло, наче не хотіло відпускати її чоловіка. Але Половчиха не показувала свого страху перед морем, вона мовчки стояла та чекала, неначе маяк. І ось через тривалий час далеко в морі почала виднітись шаланда. Вона була ледве помітна. Дуже важко їй було протистояти силі моря, але рибалка не здавався. То Мусій з іншим чоловіком пливуть до берега.

Половчиха побачила цю шаланду і серце її затрепетало, вона не зводила очей з шаланди, яка ледь виднілася. До моря почали сходитися люди, прибігли діти, а рибалки, які працювали недалеко почали про щось гомоніти. Було дуже холодно, море ревло, а стара Половчиха мовчки дивилася на боротьбу її чоловіка зі стихією. Шаланда повільно приближалася до берега. Молоді рибалки хотіли пливти на допомогу, однак, старі досвідчені рибалки їх не пустили, бо в такий шторм вони б усі загинули.

Аж ось люди побачили, що зламалося весло, бо шаланда закрутилася у морі та хвилі почали накривати її. Тоді рибалки все таки вирішили піти на допомогу, але море було безжалісно, і в них нічого не вийшло. Усі бачили перевернуту шаланду Мусія, та вирішили, що все скінчилося. Однак незабаром побачили в морі людську руку. Хтось плив до берега. Хвилі відштовхували людину глибше в море, але чоловік не піддавався крижаному морю. Тоді один молодий рибалка схопив мотузку та поплив назустріч чоловіку в морі. Йому було дуже важко, шматки криги били його в обличчя, холодна вода сковувала все тіло, але він плив.

Людина в морі раптом перестала рухатися, вона втратила свідомість. Але все ж таки прийшла до тями, коли молодий хлопець підпливав до неї. Вони довго не могли схопитися за руки, бо великі холодні хвилі заважали їм. Аж ось нарешті вони змогли схопитись, і тоді рибалки на березі що сили потягли мотузку. Коли їх дотягли до берега, то в цій людині стара Половчиха впізнала Чубенка, який пішов у море разом з її Мусієм. Всім стало зрозуміло, що Мусій загинув. Чубенко, який зміг врятуватися, дуже замерз і ледь стояв на ногах. І люди гуртом потягли його додому. Всі люди розійшлися, лише Половчиха залишилася.

Вона стояла та дивилася на перевернуту шаланду в морі, в якій загинув її Мусій. Вона згадала свою молодість, згадала скільки хлопців до неї сватались, а заміж пішла за Мусія Половця, звичайного хлопця. Велике кохання в них було, та багато синів народили вони. Сини їхні вже виросли давно та покинули рідний дім. Андрій був схожий на дядька Сидора – такий же ледащий. Панас займався контрабандою, привозив матері серги та шовк. Половчиха дуже переживала за Панаса. Оверко – був артистом, вчився в семінарії. Давно про них нічого не чути. Лише один Іван працює на заводі. Половчиха так і стояла та дивилася на перевернуту шаланду.

І в якусь хвилину їй здалося, що вона рухається, та наближається до берега. Спочатку вона подумала, що треба дочекатися, та витягти шаланду, бо та ще згодиться рибалкам. Жінка стала чекати, поки море своїми могутніми хвилями приб’є шаланду до берега. Вона зайшла у море по коліна, і її ноги відразу обдало крижаною водою. Тим часом шаланда наближалась, і Половчиха побачила, що за нею пливе якесь лахміття. Вона подумала, що то тіло її чоловіка. Була рада, що хоча б поховає його по-людськи.

Коли шаланда підпливла достатньо близько Половчиха стала її витягувати, аж раптом почула голос її чоловіка. Виявилося, що Мусій пірнув під шаланду, щоб Чубенко подумав, що той загинув та поплив один. А сам Мусій вирішив врятувати шаланду, бо без неї багато риби не наловиш. Мусій та Половчиха почали поратись коло шаланди, а потім обійнялися, та пішли додому, дружно та щасливо.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 3,00 out of 5)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: