Ноя
09

Скорочено «Захар Беркут» Івана Франка

admin

Дії роману відбуваються весною 1241 року. Починається роман с того, що князь Данило подарував багато землі боярину Тугару Вовку. Земля та розташована в Тухольщині. Тугар пишно відсвяткував таку подію, а потім відбув на велике полювання захопивши всіх гостей і стрільців.

Полювання на великого хижого звіра було небезпечним. Тому у людей викликало здивування, те, що на таку небезпечну подію завжди їздила донька Тугара, Мирослава. Вродлива та добра, з ніжними рисами дівчина була сильною і сміливою. Її мати вмерла, народивши дівчину. Тому Мирославу виховувала проста жінка, привчаючи не сахатися ніякої роботи. А батько завжди брав доньки з собою, привчав не боятися труднощів.

Тугар  цього разу прямував до лежбища ведмедів. Розставивши мисливців по місцях, Вовк не знав, як бути з Мирославою, та дівчина все одно хотіла залишитися полювати.

Незабаром перед мисливцями постала купа звалищ і вони пішли обходити її. Мирослава ж почала продиратися через цю купу нагору. Гниле дерево не витримало і проломилося Дівчина провалилася провалилася крізь завал і опинилася напроти великої ведмедиці, біля якої вовтузилися малі ведмежата. Втекти було нікуди і дівчина затрубила, скликаючи на допомогу. Ведмедиця кинулась до Мирослави і натикнулася на її ратище. Звір, розлютившись, стрибнув до Мирослави, її вдарив списом Максим Беркут.

Між Мирославою та юнаком спалахнуло почуття. А боярин Вовк наблизив Максима до себе і щиро дякував хлопцю.

Тугар в бесідах з молодим Беркутом розпитував юнака про Захара. За його відомостями старий Беркут мав великий вплив на сільську громаду.

Максим відповів, що громада і є найбільшою владою. А батько його не може підбурювати людей на бунт, що селяни гніваються на Вовка за те, що той захопив ліс та полонину, які належать громаді. Тугар  зарозуміло повідомив, що цю землю бояринові пожалував князь.

Коли група вершників та піших ввійшла в село, назустріч їм вийшли  три старих чоловіка, які несли срібний ланцюг. Старі біля кожної хати зупинялися і запрошували хазяїв на схід. Було запрошено й боярина. Тугар посміявся над таким дивним звичаєм, а молодий Беркут порадив йому  відвідати суд громади. Донька теж підтримала юнака. Тугар згодився прийти на збори.

На околиці села в полі стояла стара липа. Біля неї і влаштовувалися сільські сходи. Туди і цього разу зійшлися всі селяни. Біля липи стояв Захар Беркут і дивився на громаду. Громада була дружною завжди. В усьому  давала лад. В селі не було бідняків, а ті, хто займається збором податків, не чинили несправедливості. Всі селяни дослухалися до Захарової думки, поважали його. Ось сюди,на копу, прийшов і боярин.

На цих зборах Тугар висунув заяву, що  всі мешканці села і він також є слугами князя. Ала селяни не визнали Вовка своїм паном, тому що він не пілкується про селян та їх захист. Вовк розповів, що отримав ці землі, як подарунок за великі військові подвиги.

А Захар на ці слова сказав, що війни розбійницькими були. На запит у громади,чи є серед них той, хто зможе засвідчити щось на захист боярина, вийшов один скалічений Митько Вояк. Але Тугар одразу ж вбив його, побоюючись, що чоловік розповість про зради боярина. Мешканці села проганяють боярина.

Разом з батьком виїхала в дорогу Мирослава. Через деякий час вони побачили багато вогнів та наметів.  Це було військо  монголів,союзників Тугар Вовка.

Дівчина не змогла покинути батька і з ним поїхала у табір монголів. Там вона почула,як батько розмовляє в іноземцями і зрозуміла,що чутки про батька небезпідставні.

А в той час старому Беркуту наснився сон,який породив дивну тривогу. Вранці прийшла звістка про напад на тухольських хлопців та загибель Максима. Селяни прийшли на майдан порадитися,що робити. Нападників дуже багато. І відбити від села їх буде важко. Раптом всі побачили,як з гори спускається якийсь вершник. Це була Мирослава, яка повідомила,що Максима не вбито, що він у полоні. Вона привезла не тільки цю звістку,а й Максимові поради, як знищити ворогів.

За порадою Максима тухольці покинули село і піднялися в гори. А коли монголи вдерлися до покинутого села і, спаливши його,спробували повернутися назад, їх зупинили стріли тухольців. Турки звинуватили Тугар Вовка у зраді.І тоді боярин почав шукати вихід,щоб вціліти. Боярин знайшов ледь живого Максима і запропонував обміняти хлопця на можливість вийти з котловини. Максим не згодився на такий обмін Але тут з’явилася донька боярина. Вона принесла хлопцю звістку, що селяни знайшли вихід.

Боярин, захопивши з собою доньку, поїхав на зустріч із Захаром. Він сподівався, що Захар Беркут та громада згодяться на умови монголів. Але Беркут відмовився.

Мирославанамагалася  не пустити батька в монгольський табір, але той все ж поїхав. А в той час тухольці зробили камнеметальні машини,а потім пішли і повалили Сторожовий камінь у долині, який перегородив русло річки.

Тухольці отримали перемоги і знищіли всіх ворогів. Максиму вдалося залишитися живим.

Роман закінчується весіллям максима з Мирославою.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (2 votes, average: 5,00 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: