Янв
10

Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю Панаса Мирного «Лихі люди»)

admin

Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного «Лихі люди» (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка.

Повість «Лихі люди» значною мірою розбивала попередню традицію зображення характеру інтелігента-демократа як відбиття обставин і оточення, що його виховували. Виявлялося, що індивідуальний характер Телепня неповно розкривається через опис його оточення і вимагає глибшої суб’єктивної характеристики свідомого аналізуючого героя. Так, у творчості Панаса Мирного можна виділити передісторію освоєння індивідуального характеру інтелігента-різночинця. Уже у «П’яниці» він вимальовує особливу соціобіологічну «натуру» героя, внутрішньо складний характер якого буде простежувати пізніше. Подібний образ малого Петруся вирине перед реципієнтом у «Лихих людях». Повість Панаса Мирного засвідчувала появу ідеологічної ситуації, коли на життєздатність випробовується вже не ідея появи інтелігента-демократа, як у Нечуя-Левицького, а його характер, який, до речі, не збігається з біографічною історією героя.

У «Лихих людях» Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у ,в’язниці. У цих мареннях Петро Телепень бачить себе в різні роки життя, передає настрій тих років, намагається відтворити обставини формування характеру. Панас Мирний відкрив спосіб характеристики через суб’єктивну самосвідомість героя. Через образи кількох соціально характеристичних осіб (Попенко, Шестірний, Жук), що уособлюють різні суспільно-політичні течії (навіть більше — ідеології) письменник відображає об’єктивність соціально-історичної реальності. Соціальне середовище вже не замикається безпосередньою даністю оточення героя, воно вбирає в себе універсальність і суперечність суспільних обставин.

Змалювавши різні характери і долі колишніх шкільних товаришів, Панас Мирний виказав нетрадиційний погляд на українську інтелігенцію XIX ст. Жоден із чотирьох представників не виправдав призначення інтелігенції — покращувати життя всього суспільства.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: