Тарасова молитва

А я собі у бур’яні. Молюся Богу…

                                                                                                       Тарас Шевченко

 Нелегкою була доля Великого Кобзаря. Та все своє життя він присвятив служінню  українському народові. З дитячих літ маленький Тарас мріяв про щасливе майбутнє свого краю. Маленький хлопчик, випасаючи ягнят, шукав затишне місце, де можна було б помолитися Богу.

Пізніше доля переслідувала його, як лиш могла, та так і не вдалося їй перетворити

Тарасову віру в Бога у зневіру.

Кожен твір Шевченка – це його тиха молитва за долю жінки, за сирітські поневіряння, за щасливе майбутнє України…

Працюючи над своїми творами, які стали справжніми перлинами української літератури, Кобзар неодноразово звертається до Біблії. Слова Святого Письма стали епіграфом до поем «Сон», «Єретик», «Великий льох». Після повернення із заслання біблійні мотиви стають провідними у творчості поета. Шевченко все частіше переспівує  Святе Письмо та переповідає біблійні історії. Коли вдумуєшся  у рядки таких творів, то розумієш, що Біблія у поезіях Великого Кобзаря

–  не данина традиції, а прагнення донести безцінну християнську пам’ятку до серця кожного українця.
«Мені ж, мій Боже, на землі надай любов, сердечний рай!» –просить  Тарас Шевченко у рядках своєї «Молитви». І ця  найзаповітніша  заповідь Ісуса Христа – заповідь любові – стала кредом поета.
Поряд із щирою молитвою лунає потужний голос Кобзаря як пророка. Тема пророцтва розкривається через образи Перебенді та Волоха, а також через змалювання пророків біблійних: Ієремії, Давида, Ісаї.  Провідні мотиви біблійних творів – це прозріння незрячих, покарання злодіїв та нагорода для довготерпеливих.
Шевченко вірить у народне прозріння, у відродження української нації , він є нашим національним пророком, апостолом правди та  захисником усіх знедолених.

Кобзар молився до Пречистої Діви Марії за наші долі, за власні мрії, він випрошував у Бога долі українцям:

                     Воззри, пречистая, на них,

                     Отих окрадених сліпих…

Мені так хочеться подякувати Тарасові за його молитву, за його віру, за його пророцтва.  Сьогодні нам треба воздати молитву Богові, прохати у нього мудрості й сили, щоб не стати окраденими і сліпими, щоб дотримуватись заповідей Божих і сіяти тільки зерна добра.