Home » Твори з української літератури » Шевченко Тарас » Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка «Наймичка»

Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка «Наймичка»

Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка «Наймичка». Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині.
Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові своєї. Але ще чорніша мука — бути разом із дитиною, день у день, рік у рік — і не мати змоги визнати її за свою дитину. Страшніших тортур не могли б придумати найлютіші кати.
Тому й згоріла дочасно Ганна, героїня «Наймички». Фінал цього твору завжди викликав у мене (та, мабуть, не тільки у мене) душевний щем. Мовби втрачаєш власну дорогу людину. Навіть зараз, не читаючи поеми, я можу пригадати останні рядки цього твору:

«Прости мене!Я каралась
Весь вік в чужій хаті…
Прости мене, мій синочку!
Я… я твоя мати».
Та й замовкла…
Зомлів Марко,
Й земля задрижала.
Прокинувся… до матері
А мати вже спала!

Ці воістину вражаючі своєю трагічною силою рядки висловили основну думку поеми: нелюдські пекельні муки мусить терпіти нещасна жінка, що втратила свого сина волею обставин. Вона знову знайшла його, але це вже чужа дитина, і словом «мама, матуся» він називає іншу жінку.

Щовечір небога
Свою долю проклинає,
Тяжко-важко плаче…

А як хотілось бідній Ганні пишатися своїм сином! Парубок виріс такий статний, такий гарний, з добрим серцем і щирою душею.

Трагізм становища героїні полягає не тільки у тому, що вона наймичка в домівці власного сина. Ганна згодом стає бабусею. Але і онук теж не її! І даруючи увагу і ласку своїм рідним, вона змушена приховувати кровну з ними спорідненість (для їхнього ж благополуччя!).

Немічна, важко хвора, нетерпляче чекає Ганна повернення свого синочка з чумакування, щоб відкрити страшну таємницю, яку пронесла через усе життя. Вона вважає себе винною перед сином, адже пустила його в світ безбатченком.

Шевченко, який сам пережив драму самотності і відчай сироти, як ніхто інший зміг передати це у своїх творах. І, звичайно, одним із найяскравіших образів був образ матері в поемі «Наймичка».


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (3 votes, average: 4,67 out of 5)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: