Твір на тему «Бабине літо»
Втомлена природа віддала людям усі свої плоди і спочиває в прохолоді осені. Майстриня ж осінь, бавиться пензлем, на зеленому листі, мов на палітрі художник, добираючи яскраві відтінки. Незабаром вона розфарбує увесь світ улюбленими золотими та багряними кольорами.
А світ завмер у чеканні. Тільки журавлі сумним прощанням порушують млосну тишу, осипаючи на землю павутиння. Ночі стають довгими та холодними з колючими зорями, а ранки шершаві від перших приморозків. Все частіше небо стає похмурним та проливається рясним дощем.
У повітрі
Та літо ще нагадує про себе. Цієї пори настають теплі дні, які можуть тривати близько двох тижнів. Похмурі хмари відступають і лагідне осіннє сонечко лащиться теплом. У цю пору у сузір’ї Велес видно скупчення Плеяди, які в народі мають назву Баби. Їх можна спостерігати двічі на рік.
Навесні поява Плеяд передвіщає початок літа, а восени вони сповіщають про те, що незабаром прийде зима. Вірогідно, що
Народні повір’я нараховують аж три періоди бабиного літа. Перший – молоде бабине літо, триває від 28 серпня до 11 вересня. Починається зі свята Успіння Богородиці або, як ще його називають, горіхового, третього Спаса. Друге бабине літо – старе, яке починається 14 вересня, на Семенів день. Існує прикмета, яке старе бабине літо, така й осінь. Третє – співпадає з Михайлівськими днями. По його закінченні й починається вже зима. Не дарма ж кажуть: «На Михайла зима приїхала».
Твір на тему «Бабине літо»