Твір на тему: «Реве та стогне Дніпр широкий…»
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма…
(Т.Г.Шевченко «Причинна»)
Тарас Григорович Шевченко – людина, що своїм талантом підняла думки людей на бій за життя та справедливість. Його вірші, поеми, картини просто киплять емоціями та пристрастю, любов’ю та тугою за Батьківщиною, за її дивовижними краєвидами, за її безкінечними ланами та озерами, за її гаями, що своїм шумом літніми ночами спати не дають. Все це завжди
Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий…» не є виключенням. Це спогади, що гріли серце кріпака, це безкраїй сум та туга, що з’їдали його серце, це біль та безпомічність, що йшли поряд кожну мить життя. Які прекрасні кольори зображує нам Тарас Григорович, коли говорить про рідні місця, про красу дівочу та про щастя хлопців, які поверталися з війни, сподіваючись на теплу зустріч та ласкаву усмішку любої дівчини.
Вірш «Реве та стогне…» – це частина од поеми «Причинна», її початок. Не дарма поет почав саме з опису
Яке натхнення присутнє у вірші, яка гармонія у розгортанні подій. Все починається з річки, що не має спокою ні вдень, ні вночі, а потім переходить до хвиль і місяцю, ніби автор хоче показати оці перепади захоплення, яке він відчував, коли писав ці строки. А потім все помірно стихає, знову повертаючись до земного – півні, гаї, ясен… А як красиво описується хода місяця по небу, як човна, що виринає або, навпаки, потопає в морі-небі. Хвилі, які наче гори, піднімались, вітер, який був таким сильним, що аж верби гнув додолу.
В маленькому вірші купа емоцій, що чекають на того, хто їх відчує та проживе ці миті з автором. І він настільки став людям близьким, що ці слова було покладено на музику, тепер він лунає не тільки в серцях, а й у думках.
Твір на тему: «Реве та стогне Дніпр широкий…»