Твір-роздум: Моральний подвиг людини на війні
Війна завжди залишає тяжкий слід в серцях людей. Назавжди ми запам’ятаємо подвиги тих, кому треба завдячувати за мирне майбутнє. Цю пам’ять ми маємо зберегти на довгі десятиліття. Скільки їх, пам’ятників, які не дають нащадкам забути про свої героїв? Вогонь славі у Кримлівській стіні, як символ вічності – вогонь та камінь. Чи відомий Мамаєв курган. Але пам’ятники споруджали не лише із каменю, але і письменники словом створювали пам’ять, яка може бути міцніше за граніт та залізо.
Тема війни підіймалася багатьма письменниками,
Одним із тих, хто вклав великий здобуток в воєнну літературу, став Борис Васильєв. Цей письменник із тих, хто
Подвиг не може носити в собі велич героїзму, але і велич моралі. Аморальна людина може здійснити лише злочин, зрадити, вбити. В ній завжди буде страх, який в кінці кінців зломить її.
Микола Плужніков створив роман «У списках не значиться» і довів, справжнього героя, високодуховну людину неможливо злякати, зломити, зробити рабом. Така людина залишиться людиною в будь-якій ситуації, навіть, якщо навколо війна.
Людина, яка читає такі історії, не може не переживати за людей. Багато подвигів було створено в роки війни. Сама участь в війні – це вже подвиг. Васильєв писав повісті і романи, щоб зрозуміти витоки масового героїзму, витоком якого стала безкінечна любов до Батьківщини, ненависть до аморальності та бажання побороти зло.
Твір-роздум: Моральний подвиг людини на війні