Твір-роздум за поємою Михайла Лєрмонтова «Бородіно»

 Невелике село Бородіно, що знаходиться недалеко від Москви. Це місце стало символом перемоги над одним із сильніших загарбників. Можливо, якби не ця перемога російської армії, то війна закінчилась зовсім по-іншому. І не можна переоцінити працю письменників, які зберегли пам’ять про події цієї битви. Серед них Михайло Лермонтов. Він в своєму вірші відобразив страшні події Бородіна, переживання і жахи, які прийшлося пережити російському народу.

В ті часи все було дещо по-іншому. Тоді служили роками, десятиліттями в армії. У солдата

втрачався зв’язок з рідними, все своє зріле життя він проводив на службі. Бути рекрутом стало тим самим, що бути каторжником. Такі люди були відірвані від своїх коренів, часто залишались неписьменними, але добре навчались воїнському ділу.

Не всі повертались. Когось вбивали на війні, хтось тяжко хворів. Саме про це і говорить поет. Ті, хто все-таки повертався, то міг не застати ні батька, ні матір живими. Така картина життя жахлива.
Лермонтов у Бородіно не часто показує істинну картину, показуючи буденність, підтримуючи такий уклад життя, але іноді в його вірші проявляться рядки повні суму.

Поет не може

вихваляти війну, навіть, якщо це війна визвольна. Не можна уникнути жертв, вони будуть завжди, і сум та жалобу за загиблими. Ніякий патріотизм не може дозволити закрити очі на такі речі. Про це і говорить Лермонтов, який хоче показати всі обидві сторони медалі битви.

Мені здається, що Лермонтов так і не знайшов в собі сили зробити цей вірш тільки патріотичним. Він і сам воював на Кавказі, бачив жахіття смерті. Війна не може приваблювати. Так, поет захоплюється перемогою над завойовником Наполеоном, але розуміє всю трагічність війни.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(2 votes, average: 5,00 out of 5)


Твір-роздум за поємою Михайла Лєрмонтова «Бородіно»