Home » Українські твори для старших класів » Твори на морально-етичні теми

Твори на морально-етичні теми

Яку людину можна вважати ввічливою?
Дуже приємно спілкуватися з ввічливими людьми. А кого ж можна назвати ввічливим? У першу чергу того, хто опанував основні правила культури поведінки. Усім відомо, що вітатися, показуючи свою неприязнь, дуже нечемно, а ще гірше не відповідати на вітання. Вихована людина не повинна передавати свій поганий настрій іншим. А відчуття тактовності, передбачення негативної ситуації й запобігання її виникненню – домінуючі риси порядної людини. Недарма в народі кажуть, що культурна людина, мов весняне сонце, не тільки приносить тепло, а й веселить душу. Вихована людина з повагою ставиться до своєї родини, до свого роду.
Неможливо бути люб’язним та ввічливим на побаченні й брутально поводити себе вдома чи в школі. А освіченість – провідна риса сучасної людини.
Сподіваюся, що у найближчому майбутньому невихованих людей буде все менше.
Демокріт сказав: «Ввічливі люди бувають не стільки від природи, скільки від тривалих вправ». Тобто, щоб стати вихованим, треба багато працювати над собою.

Родина
Ідеал сімейного щастя в українській народній педагогіці яскраво висловив поет І. Котляревський: «Де злагода в родині, де мир та тишина, щасливі там люди, блаженна сторона…».
Тільки в тій родині, де панують відвертість, прямота, щирість, може сформуватися особистість, яка так необхідна в період становлення нашої незалежної держави,- інтелектуал із сердечною чуйністю.
Могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батька, вчаться шанобливо ставитися до матері, жінки, бабусі, людини. І як важливо, щоб саме голова сім’ї брав на себе обов’язок розвивати дитину в інтелектуальному та фізичному плані. А матері відведена роль охоронниці домашнього вогнища, духовних рис людських взаємин. Саме вона власним прикладом прищеплює дитині турботливе ставлення до ближнього, взаємоповагу, найкращі риси людського характеру: доброту, щирість, лагідність.
Але необхідно пам’ятати, що виховання особистості – це тривалий та складний процес. Моральне багатство створюється взаємовідносинами, де тісно переплетені любов та добро з обов’язком та працею, суворою відповідальністю за вчинки.
Якщо у хвилину, коли постане перед дитиною яскравий образ моральної краси, в її очах загораються вогники радісного хвилювання, думки линуть у майбутнє, а серце б’ється прискорено, то батьки можуть бути впевнені в тому, що дитина цінує моральні цінності як свої особисті духовні багатства, що не марно пройшли роки виховання справжньої людини для суспільства, а для сім’ї – закладення основ щасливого майбутнього родини.

Ваше розуміння рівноправності, волі особистості
Рівноправність, воля – ці слова стали такими звичними в часи реформувань, що часто не замислюєшся над глибиною цих понять. Переступивши поріг школи, відчуваєш певну самостійність у виборі подальшого життєвого шляху, усвідомлюєш рівноправність у визначенні кардинальних напрямів розвитку країни. Це не високі слова, а певне усвідомлення своєї значущості у виборі депутатів, які будуть вести за собою п’ятидесятимільйонне населення України. Адже від голосу кожного, активної його позиції залежить доля нашої країни.
Ці права дала нам прийнята у 1996 році Конституція – основний закон держави, який проголосив певні свободи та обов’язки кожного громадянина.
В умовах розбудови незалежної держави новий тип людини формується в процесі активної, послідовної, наполегливої боротьби за здійснення корінних перетворень у нашому суспільстві. Саме в цей момент непересічного значення набуває вольова сторона діяльності кожної людини.
Що ж таке воля? Висловлюючись образно, це ідейність у діяльності. Від того, якими мотивами ми керуємося у своїй поведінці, наскільки ці мотиви віддзеркалюють загальні інтереси, залежить сила волі. Саме зараз виникає потреба спрямувати всі зусилля на здобуття високої майстерності у вибраній справі, а метою вольових порухів у цьому напрямку повинно стати почуття благородного служіння Україні. Бо тільки у творчій праці кожна людина може стати справжньою особистістю з високими моральними якостями, майстром своєї справи – однієї з умов ідейних переконань, що народжують енергію для подолання труднощів.

Незвичайний моральний скарб
Злом ми можемо назвати всі ті негативні явища, які трапляються в нашому житті. Зло може бути скоєне людиною, а може бути зумовлене стихійним лихом.
Іноді ми відчуваємо злість по відношенню до іншої людини, бо ЇЇ дії не відповідають нашим інтересам. Іноді ця злість виливається у сварки або інші негативні дії. Від цього можуть страждати обидві сторони. Щоб запобігти цьому, людина повинна якось приборкувати свої негативні емоції, тобто намагатися позбутись злості.
Інша річ, коли ми відчули на собі прояв зла іншої людини. На мою думку, це набагато болючіше, ніж відчути вплив стихійного лиха. Головне – пам’ятати істину: зло може спричинити тільки зло. Свої суперечки треба вирішувати гуманними методами.
Якщо людина буде творити добро, то воно буде повертатися. І люди будуть позитивно ставитися до життєрадісної добротворчої особи. Якщо хтось заподіяв тобі зло, потрібно відповісти добром, таким чином перетворивши його на незвичайний моральний скарб. А це і є призначенням людини.

Сила мистецтва
Видатний український педагог О. Сухомлинський порівнював виховання дитини, формування її кращих рис характеру з мармуром, з якого необхідно створити скульптуру. І дуже важливо, який же інструмент буде в руках митця. На мій погляд, виховати в майбутній людині такі риси характеру, як доброта, вміння співпереживати, порядність, вірність, самовідданість допоможуть кращі зразки мистецтва.
Якщо дитину змалечку знайомити з усною народною творчістю, музичними творами Чайковського, Ревуцького, Леонтовича, Римського-Корсакова, Лисенка, Кабалевського, навчити милуватися полотнами живописців Рєпіна, Білокур, Дерегуса, то можна з впевненістю констатувати наявність потягу до виховного ідеалу нації.
Опановуючи культурні здобутки попередніх поколінь, молоде покоління продовжує й удосконалює їх. А, як відомо, міцна цілість поколінь минулих, сучасних і майбутніх визначає націю, що сповідує доброчинність та безмежну відданість Батьківщині.
Сформувати відповідний світогляд у сучасних умовах життя людства дуже складно. Тому необхідно оволодівати знаннями історії філософії та новими філософськими течіями. Але знання – це тільки половина шляху до вершин людського духу.
На мою думку, молодь повинна приділяти увагу подальшому руху культури до вершин досконалості.
І тільки за цих умов кращі твори мистецтва будуть тим інструментом, за допомогою якого людина стане гармонійно розвиненою. Наповнити душу порядністю
Людина – найчутливіша істота на Землі. її думки, почуття, стан душі й досі залишаються загадкою. Хтось з письменників сказав такі слова: «Усі ми до тих пір люди, поки хочемо стати кращими». Дійсно, не знайдеться такої людини в світі, яка б не намагалася стати кращою, забезпечити гідні умови для свого існування.
Кожен з нас повинен мати такі риси характеру, як людяність, порядність. Це елементарні риси, що стають особистим моральним багатством людини. Дати точне визначення позитивної чи негативної особистості неможливо, бо кожен є індивідуальністю, єдиним у світі.
Робити добро іншим – обов’язок будь-якої людини. Бо, здійснюючи добрі вчинки, вона возвеличує себе у власних очах. «Роби добро, та не чекай винагороди, ані результатів. Йди далі і знову чини добро»,- цим принципом повинен керуватися кожен з нас.
Відомий педагог В. Сухомлинський відзначав: «Перевіряйте свої вчинки свідомістю: чи не чините ви зла, незгод людям своїми вчинками. Робіть так, щоб людям, що вас оточують, було б краще…».
Таким чином, кожне бажання, слово, дію необхідно зважувати, щоб виступати добротворцем по відношенню до оточуючих.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (4 votes, average: 3,75 out of 5)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: