Янв
09

Василь Стефаник — майстер психологічної новели

admin

«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських.

Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу.

До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».

В.Стефаник — великий знавець психології найкритичніші хвилини життя. Його завжди найболючіший стан героїв. Ось одна сцена з новели. Тихим вечором знайомими лугами Гриць іде до річки. На серці — важкий камінь. Діти голодні й холодні. Та то вже і не діти, то — мерці. Великі олов’яні очі і кісточки, зібрані докупи шкірою. Ото і все, що залишилося від дітей. Не може батько вже дивитися їм у вічі, не може нагодувати бо, не може споглядати, як вони накидаються на шмат хліба.

Веде Гриць за руку Гандзуню, а меншу Доцьку несе на руках. Якийсь камінь давить йому груди, щось пече в серці й голові. Він поспішає в напруженому мовчанні. Попереду в промінні місяця заблищала ріка. Гриць здригнувся: та блискуча річка викликала тривожні почуття, заморозила його, а той камінь, що тис груди, став ще важчим. Тривожний стан Гриця підкреслюють емоційно забарвлені дієслова: задихався, побіг, скреготав зубами. Батько сповнений бажання швидше позбавити мук себе і дітей, тому він борзенько взяв Доцьку і з усієї сили кинув її у воду.

Дітовбивство — найтяжчий злочин. Та не Гриць — злочинець, а ті умови, ті обставини, в яких він жив. Батько топить свою дитину, щоб врятувати її від мук життя, від голодної смерті. Хіба він не любив Доцьку?! Ще й як! Але краще смерть, ніж таке життя. Для підкреслення душевних мук Гриця письменник зосереджує увагу читача на психологічних деталях. Простуючи до міста, щоб заявити про злочин, Гриць збирається перейти річку вбрід: «Вступив уже у воду по кісточки та й задерев’янів». Дотик холодної води нагадав йому, що сталося, викликав тривогу. А ще річка — могила доньки. І шепчучи молитву, Гриць пішов до мосту. Такого ж глибокого психологічного звучання набувають новели «Лан», «Катруся», «Кленові листочки», «Камінний хрест».

Наприклад, новела «Лан», Твір на пів сторінки, але який глибокий зміст і психологічне спрямування. Малесеньке дитятко в той час, коли мати жала панську ниву, наткнулося на корча і пішло з життя, так і не пізнавши його.

Тема новели «Камінний хрест» дещо інша. В ній автор розповідає про тих селян, які в пошуках кращої долі від’їздили в далекі чужі країни. Іван Дідух — головний герой новели. Безвихідне становище змушує Дідуха емігрувати до Канади. З великим співчуттям малює Стефаник своїх героїв, вкладаючи в їх уста слова — голосіння: «Підемо світами і розвіємося на старість, як лист по полю».

Таким чином, у новелах В. Стефаника йде стисла, але тривожна розповідь про життя народу. Своїми новелами В. Стефаник стверджує, що справжнім письменником можна назвати тільки того. Чия творчість невід’ємна від життя народу.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: