Home ⇒ 💗Українські твори для середніх класів ⇒ Вчинок, яким я пишаюсь



Вчинок, яким я пишаюсь

Наше сьогодення, на мою думку, залишає мало простору для героїчних вчинків, нечасто знайдеться гідний приклад для наслідування. Тож вважаю, що пишатися вчинком, хай і дуже правильним, дещо зарозуміло. Проте, у житті кожної людини є справи, які залишають по собі відчуття морального задоволення від їх завершення.

Ось і приклад. Минулого літа ми з друзями вирішили здійснити велосипедну прогулянку до річки. Їхати далеченько, проте ми дуже любимо це місце: там приємно скупатися і відпочити спекотного дня. Доки доїхали, трохи стомилися. Але передчуття

веселого купання і дружнього спілкування швидше погнало нас до знайомого берега. Дійшовши до улюбленого місця, ми були неприємно вражені.

Люди, що побували тут до нас, залишили після себе купи сміття: скалки від розбитих пляшок, пластиковий посуд і пакунки… Ми стояли розгублені, не знали, що робити далі. Відпочивати серед бруду якось не хотілося. Вже зібралися йти на інше місце, та хтось запропонував зробити прибирання.

Всі взялися за роботу. І хоч було доволі неприємно прибирати після когось, проте через якийсь час наша галявинка знову стала чистою і привітною. Пакунки зі сміттям відвезли до

найближчого контейнера, а потім вирішили намалювати плакат і встановити його біля річки.

Це був чудовий день. Хоч і добряче потомилися, проте важко знайти слова, щоб описати радість від спільної корисної справи, робити яку, до речі, ніхто не примушував. А скільки позитивних емоцій ми отримали, коли сперечалися, жартували, сміялися, придумуючи текст для нашого плакату! Нам хотілося достукатись до свідомості людей, які дозволяють собі свинство на природі.

Мабуть, такими справами можна пишатися. Для нас це був корисний досвід. До цього якось не задумувалися про необхідність залишати після себе чисте місце, щоб інші теж змогли гарно відпочити. Але відтепер, де б не були, своє сміття ми забираємо з собою.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(4 votes, average: 4,00 out of 5)

Улюблений герой грецьких міфів написати твір.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Скорочено «Повість минулих літ» Нестора Літописця Заснування Києва Було три брати: старшого звали Кий, середнього – Щек, а зовсім молодшого – Хорив. Брати мали прекрасну сестру, ім’я якої було Либідь. І сиділи брати на трьох горах. Кий сидів на тієї, що є зараз узвізом Боричівим. Гора, на якій сидів Щек зараз зветься Щекавицею, а місце, де сидів молодший брат – Хоревицею....
  2. Твори з української мови для 5 класу Велична пісня Одним з атрибутів державності нашої країни є офіційна урочиста пісня – Національний Гімн «Ще не вмерла Україна». Авторами його були наддніпрянець і галичанин – П. Чубинський та М. Верби цький. Гімну властива широта осмислення історичної долі народу та надія на його духовне відродження....
  3. Твори з літератури для 8 класу Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко,...
  4. Яким я уявляю майбутнє України Твір-сповідь Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного....
  5. Український твір-опис Барви осіннього лісу Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє-яскравими кольорами. Невеличкий ліс теж золотиться,...
  6. Правила правопису: Орфограми Правопис ненаголошених е, и, о 1. У коренях слів пишуться букви е, и, о, якщо вони відповідають звукам [е], [и], [о] під наголосом у споріднених словах чи в інших формах слів: весло – весла, живе – жити, розумний – розум....
  7. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему Моє ставлення до різних молодіжних організацій Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені....
  8. Яким є сучасний інтелігент? Певне, кожний із нас не раз замислювався про сутність справжньої інтелігентності, намагався подумки з’ясувати, чи відповідають риси його власної особистості, його вчинки уявному зразкові. І кожний зіткався з тим, що однозначно відповісти на питання «Яким є сучасний інтелігент?»не завжди легко....
  9. Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор «Слова…». Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором «Слова…» міг бути воїном,...
  10. Що значить для мене — Земля? Подорожні нотатки Старенький автобус, що, здається, через кожні півметра «кашляє» і «чхає» десь глибоко в своєму серці — моторі, нарешті вибирається з задимленого міста, котре ще тільки просинається, хоч ніколи не буває зовсім тихим і спокійним....
  11. Як я провів літо Літо — це час, коли здобуті за цілий навчальний рік знання мають змогу утрамбуватися і осісти, щоб залишити місце новим, які чекають на нас у наступному році. Це час перерви, дихання повними грудьми и прибирання в своїх головах. Час осмислити усе, що було позаду, задуматися над тим, що буде попереду. Час спокою і затишшя, відпочинку...
  12. Легенда про Вавилонську вежу Ви ніколи не запитували себе, чому люди розмовляють різною мовою? Існує легенда про розділення мов. Сьогодні, нажаль, буває так, що люди розмовляють однією мовою, а зовсім один одного не розуміють. Був час коли всі люди розуміли один одного бо розмовляли однією мовою. Вони були нащадками Ноя. Після потопу він знайшов своє пристанище біля Араратських гір....
  13. Прислів’я та приказки про охайність Всі знають, що перше враження дуже сильне. От і уявіть собі, що перше враження від вас: «Фу! Нечепура! Мабуть, ледацюга-вмитися, причесатися ніколи!» Не дуже приємно, так? Недаремно є така приказка: «Промий чоло, чи не дасть Бог чого»....
  14. Рідне місто Львів Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. Українською мовою воно зветься Львів, польською — Lwow, латинською — Leopolis, німецькою — Lemberg. Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік....
  15. Твір за романом «Брати Карамазови» Достоєвського За задумом Достоєвського, його останній роман «Брати Карамазови», повинен був складатися із двох частин, які присвячені життю Алеши Карамазова. Але Достоєвський встиг написати лише першу частину, яка була лише передісторією для головних героїв. Та не дивлячись на це, і перша частина стала світовим шедевром, який турбує розуми читачів і до нині. Роман «Брати Карамазови» став...
  16. Переказ легенди про золото зернятко істини Мав батько двох синів. Коли вони стали дорослими, батько наказав своїм орлам скопувати землю на полі. Сини здивувались такому завданню, але взялися до роботи. Через деякий час вони запитали у батька, навіщо потрібна така робота. Він подумав і сповістив, що на вершині високої гори заховане зернятко істини, проте ніхто не може до нього дістатися, бо...
  17. Скорочено «Анна Кареніна» Льва Толстого До Стіви Облонського в Москву приїхала його сестра – Анна Кареніна. Коли Стіва зустрічав її на вокзалі, вона зустрілася поглядом з молодим офіцером, який зустрічав там Графиню Вронську – свою матір. У цей час сталася біда на вокзалі: поїзд переїхав на смерть місцевого сторожа. Анна чомусь запам’ятала цей випадок і вирішила, що це погана прикмета....
  18. Опис снігу Нарешті наступила зима, яку ми так давно чекали. Вулиці почали потихеньку засипатись дрібним сніжком, який плавно лягав на землю і не думаючи зупинятись. Я спостерігав з вікна за цим казковим дійством. Маленькі сніжинки кружляли у таночку навколо ліхтарів,ніби кликали мене вийти на двір в їхню казку. Я довго ще дивися на вулицю і бачив як...
  19. «Забудеш рідний край — тоді твій корінь всохне» (Павло Тичина) Колись була чудова пісня. Називалась вона «З чого починається Вітчизна» і розповідала про ті прості речі, з яких складається це вагоме і дуже важливе для кожного слово — Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусині вишивані рушники, і наші друзі, з якими ми пережили немало...
  20. Громадянином бути зобов’язаний У передноворічний тиждень під вечір хтось несподівано подзвонив до нас у двері. Ми здивувалися, бо ні кого не чекали. А ще більшим було здивування, коли на порозі побачили незнайому літню жінку. Спочатку ми подумали. Що вона помилилася квартирою. Та вона доброзичливо і ніяково привіталася і вибачилася за турботу, і мама запросила її до квартири. Коли...


Вчинок, яким я пишаюсь

←
→