Ноя
18

Твір-роздум. Вибір професії

admin

Одна з найважчих проблем, перед якою виявляється молода людина, — це вибір кар’єри. Звичайно, є люди, які з шести років «знають», що вони хочуть бути докторами, або льотчиками, або пожежниками, але більшість з нас не знаходять часу для ухвалення рішення про вибір професії.

Вибір професії займає час, і ви багато про що повинні подумати, оскільки намагаєтеся вирішити, чим би ви хотіли займатися. Ви можете виявити, що повинні будете ходити на спеціальні курси, щоб придбати кваліфікацію по певному виду роботи, або можете дізнатися, що ви повинні будете отримати деякий досвід роботи, отримати достатньо знань, щоб підготуватися до якої-небудь діяльності.

На щастя, є багато людей, до яких ви можете звернутися за порадою і допомогою в ухваленні рішення. У більшості шкіл є вчителі, які можуть дати кваліфіковану раду про професію. Психолог може протестувати вас і порадити, до якої професії! ви маєте більш здібностей, або схильності. І ви також можете обговорити свої ідеї з сім’єю і друзями, які завжди готові вислухати і внести пропозиції. Але навіть якщо ви звертаєтеся до інших людей за допомогою, самооцінка — важлива частина процесу ухвалення рішень.

Варіант 2

Кожен з нас знає про роль зірок у Всесвіті, де все постійно змінюється. Набуває нових форм і наша свідомість; під впливом законів природи, закономірностей змінюється наш настрій, наші емоції, кольори нашого життя. І десь у 16-17 років постає проблема: для чого живеш, яку роль виконуватимеш у цьому світі. Переконана: в короткому існуванні ми мусимо встигнути знайти своє місце, бо часу не помилки у нас немає, тим паче на їхнє виправлення.

З дитинства мрію стати вчителем. Девізом свого життя обрала слова:

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити, —

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії — Учитель.

Дуже люблю дітей. Розумію, що вони — не піддослідні кролики, на

яких можна випробовувати неякісну вакцину. Порівнюю вчителя з хірургом, хоч і між цими двома поняттями вбачаю суттєву відмінність. Педагог формує особистість дитини, лікар-хірург дбає про здоров’я. Це за умови, коли вони — справжні професіонали. А коли ні?! Один хибний крок — і дитина стає калікою. От тільки хірург калічить тіло, а вчитель — душу.

Вам, можливо, дивно чути ці слова від мене, 17-річної дівчини з провінційного міста. Але особисто мені, зізнаюсь, дуже боляче, коли близькі люди кажуть: «Подумай про майбутнє. Хіба ж, працюючи в школі, ти зможеш забезпечити собі нормальне існування. Усі ті рожеві мрії про шану, повагу і вчительську гордість занадто вже хибні й химерні». Реальність. Вона жорстока. Але я відмовляюся розуміти її, ту реальність.

У тих, для кого платня за працю — проблема номер один, виникає ще одне питання: а де ж справедливість, чому держава може забезпечити гідного життя педагогам?

Думаючи виключно про матеріальне, мало хто з нас істинно, глибоко замислюється над глобальністю проблеми неякісної освіти. Навмисне! Не можна допустити повної деградації і виродження цілої нації. Сьогодні, як ніколи, потрібно боротися за відродження моральних цінностей. Для цього ми повинні перш за все щось у власній свідомості, зламати застарілі стереотипи і позбавитись від власних амбіцій. На плечі вчителя покладено величезну відповідальність за розвиток кожної дитини.

Завдання вчителя — оволодіти складним мистецтвом побудови особистості, щоб навчити школярів творити вічне, шукати досконалої форми і прагнути досконалості у найменший деталі. Кожна самотня душа мусить досягнути генія віртуозного таланту так само, як кожна людина повинна само реалізуватися у своєму житті. Саме до цієї мети має наблизитись справжній учитель. Я хочу бути (і докладу для цього всіх зусиль) таким вчителем, незважаючи ні на що!

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (3 votes, average: 5,00 out of 5)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: