Home » Твори з зарубіжної літератури » Єсенін Сергій » Я люблю природу

Я люблю природу

Я люблю природу. Особливо люблю птахів. Майструю для них пташині будиночки і годівниці, щоб підтримати пернатих у важку зимову пору. Прочитав я в журналі статтю кандидата архітектури і зробив пташину годівницю. Коштує вона на садовій ділянці, недалеко від дороги. Годуються тут десятки синиць, дятел, два запізнілих шпака і, звичайно, горобці. Годівниця закріплена на тросах-розтяжках. Вся споруда – від землі до кінчика флюгера на центральному куполі – шість метрів. Годівниця восьмигранна.

Дах тримається на брусках і обнесена трьохміліметрової сталевими прутиками з нахилом вниз під кутом в 20 градусів. Відстань між прутиками – до чотирьох сантиметрів, щоб голубам і галкам не пробратися. Для них варто окремий столик. Від снігу годівницю захищають скла, вставлені через грань. Одна стінка відкрита. Над годівницею підвішене на легких ланцюжках широке (15 см) з отворами (40 мм) кільце – зріз з фанерного бочонка. Усередині кільця, в дерев’яній мисці і на гачки, підвішених до кільця, – корм для синиць. Кільце обертається, погойдується від вітру. Горобці цього бояться. Площа самої годівниці не більше метра, дах – два з половиною метра. Годівниця врублена в товстий фанерний столик, який тримається на стовпі в зріст людини.

Барабани главок-куполів вставляються в коник бочок, барабани і кокошники покриті дрібним орнаментом, вниз даху оброблений орнаментом-гармошкою. Щоб захистити купола від впливу вологи і снігу, я разів три протирав їх оліфою, змішаної з дрібним будівельним піском. Матеріалом для годівниці послужили дощечки від тарних дощок, старий буфет та інші відходи зі сміттєзвалища, Використано і пінопласт. «Лемешінкі» для годівниці (крім чотирьох маленьких главок) зроблені з дощечок і пінопласту.

У мене живуть хвилясті папужки. Влітку л виношу клітини в сад. Якось вранці і виявив, що дві клітини відкриті, а їх мешканці пурхають з гілки на гілку. Який зловмисник їх випустив? Став спостерігати. І ось у вікно я побачив таку картину. До однієї з клітин підлетів дятел, влаштувався у дверцята і отщелкнул своїм довгим носом гачок. Дверцята відчинилися. Папужки злякано забилися в кут і не рвалися на волю. Тоді дятел залетів з протилежного боку і почав стукати дзьобом по клітці. Так ось хто був цей таємничий визволитель!


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: