Є. Дудар «Червона шапочка»: стара казка на новий лад
Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку — гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших — лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п’є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами.
Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця налякала, що вже казати
Звичайно, можна засуджувати, перевиховувати таку молодь, але це навряд щось змінить. Слід замислитися глибше: чому підлітки стають такими? Адже в дитинстві всі вони — милі, довірливі, невинні. Якими вони виростуть — залежить, у першу чергу, від батьківського виховання.
Наприклад, мама Червоної Шапочки дає їй пляшку
Гумореска Є. Дударя викриває недоліки у вихованні сучасної молоді. Підтекст цього на перший погляд смішного, дотепного твору досить серйозний. Письменник порушує вічні проблеми батьків і дітей, добра і зла, справжніх і фальшивих цінностей. Майбутнє України й усього світу залежить від нового, підростаючого покоління.
Тому і дорослим, і дітям треба постійно вдосконалюватися, ставати кращими, розумнішими, добрішими, щоб гідно виховати своїх нащадків, за яких ніколи не буде соромно!
Моє враження від усмішки остапа вишні.
Є. Дудар «Червона шапочка»: стара казка на новий лад