Життєвий і творчий шлях Оскара Уайльда

Оскар Уайльд народився в Дубліні у 1854 році у родині письменників. Зростав у дусі ірландського патріотизму – мати підтримувала ідеї незалежності Ірландії, а батько захоплювався кельтською фольклористикою. Тож вихований він у любові до мистецтва та науки.

Письменник отримав освіту в Оксфорді, де вважався одним з найкращих учнів, неодноразово отримував різні стипендії, здобував гранди. Від Раскіна та Пейтера, що були його викладачами, він переймає ідеї естетизму.

Першим відомим твором Уайльда стала поема «Равенна», за яку він отримав

премію Ньюдігейта. Молодий митець швидко здобув популярність та репутацію денді, що викликало реакцію у фейлетоністів та карикатуристів. Згодом це додасть загартованості у його світогляд.

За характером Оскар був доволі цинічний і доволі багато речей бачив крізь призму сарказму про що ми можемо судити за одним з його відомих творів «Кентервільський привид», що становить пародію на готичні романи. Незабаром світ побачили і збірка казок «Щасливий принц та інші історії», оповідання «Портрет містера У.Х.», та найвідоміший його роман «Портрет Доріана Грея», а також кілька есе. В цей час він працює редактором

журналу «Світ жінки». У 1890 році пише працю з естетики «Критик як митець».

Жанрове та тематичне багатство письменника вражає. В його доробку і романи, і критичні статті, і казки, і п’єси та інше. Оскар Уайльд, поруч із Бернардом Шоу, посідає одне з почесних місць в англійській літературі та мистецтві в цілому. Він приймав участь у відродженні драматургії.

Проте за життя його слава потухла в зв’язку зі скандалом 1895 року, що стосувався сина лорда Альфреда Дугласа. Події надихнули його на поему «Балада Редінгської в’язниці» – останній написаний твір, якщо не брати до уваги листування. В цей період Уайльд вже жив у Парижі, засуджений англійським суспільством, де й помер в листопаді 1900 року.